Подолання системних вразливостей сфер впливу гібридних загроз у забезпеченні стійкості та комплексної безпеки в умовах євроінтеграції

Abstract

У статті узагальнено міжнародний досвід та методичні підходи стосовно комплексного розв’язання завдань щодо подолання системних вразливостей сфер впливу гібридних загроз і формування національної екосистеми стійкості. Визначено, що характерними рисами гібридної агресії є використання широкого спектру воєнних, парамілітарних і невоєнних засобів, що включають інструменти політичного, економічного, гуманітарного впливу супротивника на визначальні сфери життедіяльності суспільства. Асиметрія гібридної агресії передбачає нелінійність і ризо-морфність, а також використання різного роду засобів впливу та межує між війною і миром, але не впливає на концептуальні засади та вектор її просування війни. Вона є передумовою і супроводжує ескалацію конфлікту, який за певних умов, частіше непередбачуваних – переростає у повномасштабні воєнні дії. Гібридна агресія використовує переважно приховані засоби інформаційно-психологічного протистояння та тиску, що передбачає: дестабілізацію, провокування, розпалення, пропаганду, дезінформацію, дискредитацію, терористичні акції і кібератаки, шантаж тощо по відношенню до обєктів гібридного впливу. Обгрунтовано, що одним з найбільш важливих аспектів процесів інституціоналізації середовища у сфері формування комплексної безпеки суспільства слід вважати формування національної екосистеми стійкості з відповідною структуризацією, що являє собою певну сукупність підсистем, компонентів та елементів, що забезпечують динаміку розвитку й основні характеристики процесів інституціоналізації відповідної екосистеми стійкості у різних сферах життедіяльності суспільства на основі чітких принципів її функціонування, а також можливостей використання відповідних способів і засобів реагування в умовах гібридних загроз. Наголошується на доцільності використання моделі комплексної екосистеми стійкості (CORE) для аналізу та пошуку дієвих способів і засобів протидії гібридним загрозам, що є потенційно вразливими для демократичних суспільств і здатними впливати на процеси прийняття рішень та створювати каскадні ефекти, а також для прогнозування (форсайту) різних сценаріїв розвитку подій в умовах гібридних загроз, оскільки вона демонструє у тому числі залежності між суспільством, державою та кластерами, а також багатосторонніми спільнотами та глобальними рівнями. Запропоновано підхід щодо визначення інтегрованих доменів (макродоменів), сфери та інструменти враження яких мають певну узгодженість. Інтегрований підхід до систематизації доменів гібридних загроз дозволив провести умовну диференціацію їх сукупності на 5 змістовних складових (інтегрованих макродоменів): 1) стратегічних (економіко-інфраструктурні): економічні домени, домени критичної інфраструктури; домен просторової (космічної) діяльності; 2) політичних (політико-правові): політичні домени; правові домени; домени публічного управління; дипломатичні домени; оборонних (військово-парамілітарні): військові домени; домени розвідувальної діяльності; соцієтальних (соціо-гуманітарні): культурні домени; соціальні домени; інформаційних (інформаційно-технологічні): інформаційні домени; кібердомени. Інтегрований підхід до визначення змістовних складових (інтегрованих макродоменів) сприятиме оперативному розпізнаванню та протидії використанню стандартизованих інструментів гібридного впливу до суміжних сфер (доменів). Зазначено, що виходячи з масштабів та спектру застосування інструментів гібридних загроз визначається недостатня спроможность сектору професійної безпеки ефективно проти діяти гібридній агресії, розраховуючи виключно на власні ресурси. Наголошується, що за умов перманентного поширення гібридних загроз, професійний безпековий сектор не може бути ізольований від суспільства, як сфери впливу інструментів гібридного впливу та відчуває гостру необхідність більшою мірою орієнтуватись на обізнаність суспільства щодо гібридних загроз та пошук нових і навіть непарамілітарних способів протидії гібридній агресії з боку проактивної громадськості. The article summarizes international experience and methodical approaches regarding the complex solution of tasks to overcome systemic vulnerabilities in the spheres of infl uence of hybrid threats and the formation of a national resilience ecosystem. Defines that the characteristic features of hybrid aggression are the use of a wide range of military, paramilitary and non-military means, which include tools of political, economic, and humanitarian influence of the enemy on the defi ning spheres of society’s life. The asymmetry of hybrid aggression involves non-linearity and rhizomorphism, as well as the use of various means of influence and borders between war and peace, but does not affect the conceptual foundations and vector of its promotion of war. It is a prerequisite and accompanies the escalation of the conflict, which under certain conditions, often unforeseen, develops into fullscale military operations. Hybrid aggression uses mainly hidden means of informational and psychological confrontation and pressure, which includes: destabilization, provocation, incitement, propaganda, disinformation, discrediting, terrorist actions and cyber attacks, blackmail, etc. in relation to objects of hybrid influence. It is justified that one of the most important aspects of the processes of institutionalization of the environment in the field of the formation of comprehensive security of society should be considered the formation of a national ecosystem of sustainability with the appropriate structuring, which is a certain set of subsystems, components and elements that provide the dynamics of development and the main characteristics of the processes of institutionalization of the corresponding ecosystem of sustainability in various spheres of society’s life on the basis of clear principles of its functioning, as well as the possibilities of using appropriate methods and means of response in conditions of hybrid threats. Emphasis is placed on the expediency of using the integrated ecosystem of resilience (CORE) model to analyze and find effective ways and means of countering hybrid threats that are potentially vulnerable to democratic societies and capable of influencing decision-making processes and creating cascading effects, as well as for forecasting (foresight) of various scenarios of the development of events in conditions of hybrid threats, as it demonstrates, among other things, dependencies between society, the state and clusters, as well as multilateral communities and global levels. An approach to defining integrated domains (macrodomains), whose spheres and tools of impression have a certain consistency, is proposed. An integrated approach to the systematization of domains of hybrid threats made it possible to conditionally differentiate their totality into 5 meaningful components (integrated macrodomains): 1) strategic (economic-infrastructural): economic domains, domains of critical infrastructure; domain of spatial (space) activity; 2) political (political-legal): political domains; legal domains; domains of public administration; diplomatic domains; defense (military-paramilitary): military domains; intelligence activity domains; societal (socio-humanitarian): cultural domains; social domains; information (information-technological): information domains; cyber domains. An integrated approach to the definition of meaningful components (integrated macrodomains) will contribute to prompt recognition and countermeasures against the use of standardized tools of hybrid infl uence on adjacent spheres (domains). It is noted that, based on the scope and spectrum of application of hybrid threat tools, the insufficient capacity of the professional security sector to effectively counter hybrid aggression, relying solely on its own resources, is determined. It is emphasized that under the conditions of the permanent spread of hybrid threats, the professional security sector cannot be isolated from society as a sphere of influence of tools of hybrid influence and feels an urgent need to focus more on public awareness of hybrid threats and the search for new and even non-paramilitary ways of countering hybrid aggression with on the part of the proactive public.