Президентські вибори на Тайвані 2024 р. крізь призму російськоукраїнської війни

Abstract

This article examines how internal political processes in Taiwan determine the regional system of international relations. Since the USSR’s collapse, the international relations system has been slowly transforming. Russia’s aggression against Ukraine not only exposed the inefficiency of multi-level security mechanisms but also confirmed the pattern of global political processes. This pattern indicates that all previous historical forms of international relations systems emerged after large-scale armed conflicts at a European or global level. Amid strategic uncertainty about the future world system of international relations and its regional subsystems, Taiwan’s election results indicated the population’s inclination towards Western political values. This is significant when considering the dictatorial regimes axis, which includes Russia, North Korea, and Iran. At present, a trend is emerging among countries involved in territorial conflicts. These countries are either clarifying their stance on disputed territories’ ownership or showcasing their capability to resolve the conflict forcibly. For China, the ‘Taiwan problem’ takes precedence in its list of priorities. This issue carries a moral and political significance for Beijing. To China, becoming an international relations subject with global geopolitical influence serves as a redress for over a century of history, marked by foreign aggression, unequal treaties, and the establishment of colonial enclaves on its territory. У статті здійснено аналіз детермінації внутрішньополітичними процесами на Тайвані регіональної системи міжнародних відносин. З моменту руйнації СРСР система міжнародних відносин знаходилась в еволюційному стані з повільною динамікою трансформацій. Російська ж агресія проти України, з одного боку, чітко засвідчила недієвість різнорівневих безпекових механізмів, а з іншого, підтвердила логіку світового політичного процесу, що всі попередні історичні типи систем міжнародних відносин народжувались після масштабних збройних конфліктів європейського чи глобального рівнів. У ситуації стратегічної невизначеності щодо основних контурів майбутньої світової системи міжнародних відносин та її регіональних підсистем результати виборів на Тайвані засвідчили орієнтацію тайванців на західні політичні цінності. Саме це є досить показовим у контексті структуризації вісі диктаторських режимів Росія – Північна Корея – Іран. Наразі кристалізується тенденція щодо прагнення країн залучених до територіальних конфліктів або затвердити більш чітко своє позиціонування щодо приналежності спірних територій або ж засвідчити свою можливість щодо силового розв’язання конфлікту. У шкалі пріоритетів КНР «тайванська проблема» є першою за значенням. Яка окрім всього має і морально-політичний вимір для Пекіна оскільки для КНР трансформація в суб’єкта міжнародних відносин з глобальним геополітичним впливом є своєрідною компенсаторикою більш ніж столітнього періоду історії, коли Китай був об’єктом іноземної агресії, нерівноправних угод і створення колоніальних анклавів на його території.