Справедлива вартість як оціночна і обліково-звітна категорія: джерела, методи розрахунку та інформаційна ємність

Abstract

Основний науковий результат статті полягає у проведенні порівняльного аналізу національних і міжнародних стандартів в частині використання справедливої вартості для оцінки активів і зобов'язань у бухгалтерському обліку, їх відображення у фінансовій звітності та використання для оцінки вартості підприємства як цілісного майнового комплексу. Показано, що сучасні економічні реалії змінюють вимоги користувачів фінансової звітності до облікової інформації: в частині об'єктів — з аналізу доходів, витрат і фінансових результатів на показники реальної вартості активів і зобов'язань та підприємства в цілому як цілісного майнового комплексу; у частині функцій — від переважно контрольної до інформаційної; у частині методів оцінки — від історичних до справедливих. Доведено, що основним напрямком підвищення транспарентності фінансової звітності є оцінка статей методом справедливої вартості, яка є близькою до ринкової і більш об'єктивно відображає фінансово-майновий стан підприємства. Показано, що обов'язковою умовою поширення зазначеного методу є існування активного ринку відповідних активів (зобов'язань). Визначено переваги і недоліки справедливої вартості як оціночної і обліково-звітної категорії. Обгрунтовано перспективи використання методів справедливої вартості для підвищення якісних характеристик фінансової звітності українських корпорацій в умовах євроінтеграції України. The main scientific result of the article is a comparative analysis of national and international standards in the use of fair value to measure assets and liabilities in accounting, their reflection in the financial statements and use to assess the value of the enterprise as a whole property complex. It is shown that modern economic realities change the requirements of users of financial statements to accounting information in terms of its recognition, feasibility, reliability. Emphasis is shifted: in some objects — from the analysis of income, expenses and financial results to indicators of the real value of assets and liabilities and the enterprise as a whole as a whole property complex; in terms of functions — from mostly control to information; in terms of valuation methods — from historical to fair. It is proved that the main direction of increasing the transparency of financial statements is the valuation of items at fair value, which is close to the market and more objectively reflects the financial and property condition of the enterprise. A prerequisite for the spread of this method is the existence of an active market for the relevant assets (liabilities). The requirement of Ukraine's European integration expands the prospects of using fair value methods to improve the quality characteristics of financial statements of Ukrainian corporations. They are best for financial assets that have an active market, their application is problematic for non-financial assets that do not have an active market or are unique (corporation brand, internally created goodwill). The most advantageous methods of fair valuation are to determine the value of the enterprise as a whole property complex, when compiling a report on sustainable development (integrated reporting), alternative balance sheet, close to market valuation of assets, as well as in preparation for purchase and sale of individual objects or enterprises in general. Unlike annual financial statements, the Statement of Value may be prepared less frequently (every two to three years) or as required for significant corporate events. Valuation-based valuation methods meet the objectives of current accounting for assets, liabilities and expenses.