Соціальна відповідальність держави як антикризова компонента публічного управління

Abstract

У статті розглянуто багатофакторне питання соціальної відповідальності, досліджено явище соціальної відповідальності держави й визначено роль та місце соціальної відповідальності в подоланні кризових ситуацій. Встановлено, що в широкому розумінні соціальна відповідальність держави являє собою систему ефективного керівництва територією, включаючи економічні, політичні, соціальні, безпекові, культурні та екологічні заходи, задля підвищення й підтримки рівня життя населення, що б задовольнило більшість громадян. Разомізтиммова повинна йти про забезпечення сталого розвитку та перспективи подальшого покращення. Визначено, що соціальну відповідальність визначає динамічна ціннісна система, котра властива індивідам, соціальним спільнотам і суспільству загалом, державним і місцевим органам влади та їхнім представникам. Виникнення соціальної відповідальності має прямий зв’язок із суспільними цінностями, які визначають активність і поведінку всіх учасників соціальних процесів. На основі цього можна констатувати, що соціальна відповідальність держави реалізується як вияв волі кожної особистості. Доведено, що в сучасних умовах ключовим фактором для подолання кризових ситуацій та забезпечення ефективного розвитку держави є стабільна і зорієнтована на суспільство влада, що своєю діяльністю охоплює як потреби громадян, так і передові управлінські практики. В умовах складного економічного, політичного, соціального та демографічного становища в Україні, соціальна відповідальність держави повинна стати однією із складових об’єднуючої національної ідеї, котра допоможе подолати системну кризу, яка впливає на всі сфери суспільного життя. Особливо вагому роль це стало відігравати в час повномасштабної війни, коли від взаємодії та взаємодовіри між владою та громадянами залежить питання виживання держави. Доведено, що для сучасноїУкраїни характерною має стати спрямованість дій органів публічної влади, приватного й громадського сектора в справі захисту державних інтересів та підтримки економіки. Подібний вектор дій українського суспільства сприяє комплексному розвитку, коли процес формування загальних цінностей супроводжується підтримкою з боку всіх учасників владно-суспільних відносин.