Європейські стандарти взаємодії органів публічної влади зінститутами громадянського суспільства

Abstract

У статті проаналізовано стандарти співпраці влади і громадянського суспільства, визначено сутність, завдання і форми взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства. Висвітлено регламентуючі документи Європейського Союзу щодо взаємодії органів публічної влади та громадянського суспільства. Окреслено принципи та стандарти взаємодії влади та інститутів громадянського суспільства. Проаналізовано особливості, специфіку та умови ефективної взаємодії громадянського суспільства й органів публічної влади в країнах-членах ЄС. Показано що у більшості країн ЄС законодавство передбачає створення спеціальних органів, які діють на постійній основі, наприклад, консультативні органи з питань захисту прав споживачів та довкілля, охорони здоров’я за участю відповідних інститутів громадянського суспільства, що відіграють ключову роль у процесах прийняття рішень органами публічної влади у визначених їх компетенціями сферах. Встановлено, що ефективною моделлю взаємодії громадянського суспільства і органів публічної влади є співпраця за умов певного збігу інтересів та ціннісних установок окремих громадян і соціальних груп з органами публічної влади. Essence, main features, functions, goals and forms of interaction between authorities and civil society organizations are defined in the article. The concept of mutual understanding and effective cooperation between local authorities and civil society at the development, implementation and monitoring of both national and local policies, which are within the direct interests of public good, is one of the basic characteristics for a modern democratic and developed state serving its citizens. EU regulatory documents on interaction between public authorities and civil society organizations have been investigated. An overview of laws in European countries demonstrates an existing general framework for public participation and outlines important elements that may be used as recommendations for other countries. The need for local authorities to involve citizens in certain elements of settlement governance is directly stated in the constitution, laws and regulations of European countries. In many EU countries, legislation provides for the establishment of permanent advisory bodies on protection of consumers and the environment, health protection involving relevant civil society institutes. In some areas, such bodies assemble government officials and CSOs. They possess legally stated authority to participate in governance and to monitor the implementation of policy in a particular sphere. Values, principles and standards of interaction between government and civil society organizations are considered. The interaction between civil society and state is based on a justified distribution of competences among social groups with available legal channels influencing activities of a state in order to avoid monopolization of power. Peculiarities, specifics and conditions for effective interaction between civil society organizations and public authorities are analyzed. Key elements of success at engaging citizens in public policy-making are: informing a community, consulting with experts representing public, public participation in decision-making, local self-governance decisions. It is proven that the most optimal model of relations between civil society and state is recognized to be cooperation in conditions of certain coincidence at interests and values of individual citizens and social groups with public authorities. Basic principles and forms of interaction between civil society organizations and public authorities in developed countries of Europe are defined. Developed democratic countries have experience at interaction between authorities and public and they use its various forms and methods. Foreign experience proves that at the current stage of social development, authorities at all levels must cooperate closely and mutually with public. Together with public only can authorities solve common social problems.