Підготовка кадрів як інструмент управління суспільними відносинами : адаптивний підхід в контексті проблематики деменції

Abstract

Автор статті акцентує увагу на тому, що соціальні перетворення, обумовлені зміною демографічної структури населення, потребують удосконалення державно-управлінських підходів до формування нової медико-соціальної стратегії. Кількість людей з деменцією у всьому світі збільшується з кожним роком у міру того, як старіє населення і уряд нашої країни повинен звернути більше уваги на формування державної політики у цьому аспекті. Успіх перетворень значною мірою буде залежати, з одного боку, від розуміння та усвідомлення проблематики деменції державними службовцями, які формують політику, а з іншого – від готовності до цих змін суб’єктів, які безпосередньо її реалізують. Мета нашої статті полягає в актуалізації потреби підготовки медичних кадрів для вирішення питань деменції як медико-соціальної проблеми в Україні, розкритті тенденцій її розвитку та змісту, а також окресленні напрямів удосконалення державного управління у цьому напрямі завдяки використанню адаптивного підходу до підготовки кадрів, що сприятиме підвищенню ефективності діяльності галузі охорони здоров’я загалом, здійснення її на засадах компетентності та професіоналізму. Освіта лікарів і медичних сестер розглядається в статті не з суто теоретичної точки зору, а з позиції компетентнісного підходу, що зумовлено спрямуванням на їх практичну діяльність. Встановлено, що кваліфікація медичних кадрів з питань деменції, особливо сімейних лікарів, невропатологів, психіатрів та медичних сестер в Україні на сьогодні є низькою. Це призводить до низького рівня обізнаності населення про деменцію як захворювання; унеможливлення визначення потреб у послугах на різних стадіях захворювання, а також обсягах цих послуг; низького рівня пріоритетності деменції як медико-соціальної проблеми в суспільстві. Одним з інструментів державного управління щодо підвищення професійної компетентності, спричинених зовнішніми чинниками, може бути використання адаптивного підходу. Цей підхід до підготовки кадрів має забезпечувальний характер і ґрунтується на потребах у пристосуванні до соціальних умов, що склалися в умовах сьогодення. Встановлено, що в умовах сьогодення адаптивний підхід може бути реалізований через програму безперервного професійного навчання. The author of the article emphasizes that social transformations caused by the changes in the demographic structure of the population require improvement of the state administrative approaches to the formation of a new medical and social strategy. The number of people living with dementia worldwide has been increasing every year since the ageing of population continue to grow. Hence the government of our country should pay more attention to making of public policy in this regard. The success of the transformation will largely depend, on the one hand, on the understanding and awareness of the dementia problem by policy-makers and, on the other hand, – on the readiness for these changes of the entities that directly implement it. The purpose of our article is to actualize the need for medical training to address dementia as a medical and social problem in Ukraine, to identify trends in its development and content, as well as to outline directions for improving public administration in this area through the use of an adaptive training approach that will enhance the effectiveness of the health care industry in general, implementation of activities on the basis of competence and professionalism. The education of doctors and nurses is considered in the article not only from a purely theoretical point of view, but from the competent approach’s point of view, which is conditioned by the orientation to their practical activity. It is established that the qualifications of medical staff in dementia issues, especially family doctors, neuropathologists, psychiatrists and nurses are low enough in Ukraine. This leads to low levels of public awareness of dementia as a disease; impossibility to determine the needs for services at different stages of the disease, as well as the scope of these services; low priority of dementia as a medical and social problem in society. One of the tools of public administration to increase professional competence, caused by external factors, may be using of an adaptive approach. This approach to training has a supportive nature and is based on the need to adapt to the current social conditions. It is established nowadays that an adaptive approach can be implemented through a continuing vocational training program.