Основні напрями державного управління освітою в умовах реформування

Abstract

Система освіти покликана сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного і культурного розвитку країни. В статті проаналізовано сучасний стан цієї галузі, місце та її значення в економіці України. Виявлено основні проблеми, які стосуються фахових компетентностей, фінансового забезпечення, недосконалості законодавчої бази та державного регулювання освітньої сфери. Визначено основні напрями державного управління в умовах реформування освіти. Показано що освіта - одна з найважливіших областей, які держава підтримує створенням умов для її розвитку. Україна запроваджує реформу освіти, яка може змінити якість освітніх послуг, ставлення до престижу педагогічної та наукової діяльності. Проте, в контексті реформ, існує проблема в управлінні цією сферою, оскільки необхідно реагувати на виклики для її вдосконалення. Система освіти є невід'ємною складовою духовності, яка готує молодь до життя на основі їх знань у дошкільних, середніх, професійнотехнічних та вищих навчальних закладах. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про освіту», освіта є державним пріоритетом, який забезпечує інноваційний, соціальний, економічний та культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти - це інвестиції в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави. Наголошено та тому що одним з пріоритетних напрямків є реформа економічних основ системи освіти, яка має бути спрямована на створення прозорих фінансово-економічних механізмів цілеспрямованого накопичення та цільового використання коштів, необхідних для повного здійснення конституційних прав громадян на освіту. Автор акцентує увагу що реформа економічних основ системи освіти, має бути спрямована на створення прозорих фінансовоекономічних механізмів цілеспрямованого накопичення та цільового використання коштів, необхідних для повного здійснення конституційних прав громадян на освіту. Слід також пам'ятати, що автономія - це не лише незалежність, а й відповідальність навчального закладу щодо прийняття ефективних управлінських рішень щодо організації навчального процесу, господарської діяльності, роботи з персоналом та споживачами освітніх послуг. Запропонована реформа освіти та науки України передбачає зміни, які наблизять її до європейських стандартів, значно підвищать конкурентоспроможність, а також дадуть можливість децентралізації її управління. The article defines the main directions of public administration in the context of reforming education in Ukraine. The current state of this industry, place and its importance in the national economy are analyzed. The main problems, which are related to professional competencies, financial support, imperfect legislative base and state regulation of educational sphere, are revealed. The proposed reform of education and science of Ukraine provides for changes that will bring it closer to European standards, significantly enhance competitiveness as well as give decentralization of its management. Education is one of the most important areas that the state supports creating conditions for its development. Ukraine introduces an educational reform that can change the quality of educational services, the attitude to the prestige of pedagogical and scientific activity. However, in the context of reform, there is a problem in the management of this area, since it is necessary to respond challenges for its improvement. The educational system is an essential component of spirituality, which prepares young people for life on the basis of their knowledge in preschool, secondary education, vocational and higher education institutions. According to Article 5 of the Law of Ukraine "On Education", education is a state priority, which provides innovative, social, economic and cultural development of society. Financing education is an investment in human potential, sustainable development of society and the state. Today, Ukraine focuses on European standards in the educational process. However, due to the legacy of the Soviet administrative-command system, the concept of the development of democracy loses its meaning and there is a substitution of concepts. The existing latent control mechanisms respond to emerging situations. Therefore, the relevance of the study of this topic is that it is necessary to develop mechanisms for managing the development of education to establish a balance between the participants of the educational process and the needs of the labor market (the economy as a whole). One of the priority areas is the reform of the economic foundations of the educational system, which should aim at creating transparent financial and economic mechanisms for targeted accumulation and targeted use of funds necessary for the full implementation of the constitutional rights of citizens to education. One of the priority areas is the reform of the economic foundations of the educational system, which should aim at creating transparent financial and economic mechanisms for targeted accumulation and targeted use of funds necessary for the full implementation of the constitutional rights of citizens to education. It should also be remembered that autonomy is not only independence, but also the responsibility of the educational institution in taking effective management decisions regarding the organization of educational process, economic activity, work with staff and consumers of educational services. In the framework of the further reformation of public administration and local self-government, it is necessary to eliminate the contradictions between the laws and remove duplication of functions from them as well as the inadequate powers of local state administrations and local self-government bodies to manage educational institutions.