Державна політика у сфері запобігання та протидії корупції : порівняння досвіду України та Азербайджанської республіки

Abstract

У дисертації сформульовано та вирішено наукове завдання державного управління, що полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення державної політики у сфері запобігання та протидії корупції, а також ефективного впровадження антикорупційних механізмів на основі порівняння досвіду України, Азербайджанської Республіки та найменш корумпованих країн світу. У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретичні засади державної політики у сфері запобігання та протидії корупції”на основі систематизації науково-теоретичних засад державної політики у сфері запобігання та протидії корупції визначено змістовно-сутнісний базис об’єкта дослідження та, відповідно, розглянуто такі полікомпонентні поняття, як «корупція», «національна безпека України», «національні інтереси України», «загрози національній безпеці України», «державна політика у сфері запобігання та протидії корупції» («антикорупційна політика»), «антикорупційна стратегія», «інститути громадянського суспільства антикорупційної спрямованості». Визначено особливості формування державної політики у сфері запобігання та протидії корупції. Обґрунтовано, що для системного усунення корупції в Україні необхідна глибинна зміна структури й характеру державного управління, його переорієнтація з дозвільно-розпорядчо-контрольних функцій, що найбільше стимулюють виникнення корупційних відносин, до сервісного, обслуговуючого типу регулювання, головною метою якого є створення умов для3 всебічної реалізації прав і свобод громадян. Зазначено, що запобігання та протидію корупції необхідно розглядати не як вузько направлену в одній конкретній сфері життєдіяльності країни галузеву реформу, а як необхідність системно-комплексних інституційних змін, що мають видозмінити громадську свідомість. За результатами визначення ролі громадянського суспільства в запобіганні та протидії корупції встановлено, що підвищення рівня ефективності реалізації антикорупційної політики забезпечується лише за активної участі свідомої громадськості, що проявляється діяльністю інститутів громадянського суспільства, зокрема громадськими організаціями антикорупційного спрямування, і основуватися на комплексному застосуванні процедур такого характеру, як: попереджувальний, просвітницький, контролюючий та викривальницький. З метою формування ефективного механізму довгострокової взаємодії між громадськими організаціями антикорупційного спрямування та органами публічної влади обґрунтовано доцільність створення при органах публічної влади спеціалізованих підрозділів, що б безпосередньо співпрацювали з антикорупційними громадськими організаціями відносно мінімізації проявів корупції та об’єднували ресурсні можливості у реалізації заходів, спрямованих на профілактику та виявлення корупційних правопорушень. У другому розділі дисертаційної роботи “Порівняльний аналіз досвіду запобігання та протидії корупції” проаналізовано сучасний стан антикорупційної реформи України. Зазначено, що мають місце фрагментарний підхід та неузгодженості в реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії корупції. Констатовано, що ухвалення та реалізація Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки наближує досягнення стратегічних пріоритетів соціальноекономічного розвитку та взятих Україною міжнародних зобов'язань. Визначено найбільш ефективні антикорупційні заходи, конструктив яких покладено в основу антикорупційної стратегії сучасної України.4 Обґрунтовано доцільність створення онлайн-платформи моніторингу виконання Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки та комплексного оцінювання ефективності державної антикорупційної політики. Така платформа формує комунікативну основу для визначення рівня сприйняття корупції в державі та інтеграції проривних технологій та нових політичних і соціальних вимірів у процесний компонент публічного управління. За результатами дослідження досвіду реалізації антикорупційної політики в Азербайджанській Республіці виявлено, що ситуація із корупцією в Азербайджанській Республіці є вкрай неоднозначною й суперечливою. З одного боку, цим антисоціальним явищем пронизані всі види і рівні влади, з іншого – влада у межах реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії корупції вживає низку ефективних антикорупційних заходів, серед яких унікальна модель управління – державна структура «ASAN», що виступає антикорупційним брендом Азербайджанської Республіки, основними принципами якої є прозорість та комфортність надання публічних послуг з використанням сучасних інноваційних комунікативних технологій, поваги та етичної поведінки. Надано рекомендації стосовно можливостей обміну досвідом: 1) щодо зменшення рівня корупції в Азербайджані зосередити владою зусилля на: забезпеченні вільного простору для діяльності інститутів громадянського суспільства, захист свободи слова; активне залучення громадян до моніторингу державних витрат; забезпечення підзвітності та прозорості діяльності органів публічної влади; забезпечення вільного доступу до інформації; 2) щодо зменшення рівня корупції в Україні забезпечити реалізацію апробованих напрямів-заходів організаційно-правового характеру, а саме: активне забезпечення спільної інтеграції баз даних публічної адміністративної інформації та здійснення стовідсоткового процесу надання адміністративних послуг в електронному вигляді; ефективне налагодження та активне5 використання спрощених процедур застосування громадянами новітніх інформаційно-комунікаційних сервісних технологій. Розглянуто антикорупційний досвід Данії та Сінгапуру, як країн-лідерів, що ефективно провели антикорупційні реформи за різними моделями антикорупційної політики. Констатовано, що найбільш дієві інструменти, що довели ефективність свого впливу, такі: особиста свобода, свобода засобів масової інформації, відмова від недоторканності президента, депутатів, чиновників і суддів, реально працюючі принципи відкритості та гласності і вплив на суспільну свідомість. Акцентовано, що Данія і Сінгапур живуть за принципом нульової терпимості, нульової толерантності до корупції, і життя без корупції є національною ідеєю. Нульова терпимість до корупції в цьому випадку розглядається як політична технологія, що передбачає неприйняття корупції в будь-яких її формах і проявах. На основі розглянутого антикорупційного досвіду Данії і Сінгапуру зроблено висновок, що основними не деклараційними, а фактичновиконуваними антикорупційними принципами Азербайджану та України мають стати такі прозорість та відкритість влади; забезпечення законності в діяльності органів публічної влади; відповідальність і добропорядність державних посадових осіб і службовців. Як і у Данії та Сінгапурі, в Азербайджані та Україні основними превентивно-профілактичними та контрольними інструментами мають бути етичні кодекси, кодекси честі чиновників, спеціальні контрольнонаглядові органи у сфері етики, висока громадянська ініціатива, гласність і відкритість на рівні уряду. Обґрунтовано комплексний підхід до реалізації державної політики в сфері запобігання і протидії корупції, що спрямований на захист прав та законних інтересів громадян від деструктивного впливу корупції, шляхом трансформації репресивно-каральної та превентивної компонент антикорупційної політики у інтегративний системоутворюючий публічно-управлінський вплив на суспільнодержавні відносин.6 У третьому розділі дисертаційної роботи “Напрями державної політики у сфері запобігання та протидії корупції” окреслено шляхи активізації міжнародного співробітництва у боротьбі з корупцією в органах публічної влади, що спрямованні на усунення перешкод налагодженню і реалізації міжнародних контактів та підвищення міжнародного іміджу країни, а також передбачають реалізацію комплексу заходів з підвищення рівня демократизації процесу прийняття державно-управлінських рішень, де інтегруючою складовою виступає інституціалізація функціоналу експертної групи, що створена на рівні держави із залученням міжнародних фахівців, які спеціалізуються на аналізі ймовірних передумов виникнення проявів корупції в органах публічної влади. Наголошено, що неоднозначний тренд динаміки позицій у рейтингових дослідженнях Індексу сприйняття корупції Азербайджану та України зумовлює необхідність забезпечення комплексності у проведенні антикорупційних реформ, де підсилюючим чинником транспарентності заходів та системного координування виступав би потенціал незалежної спеціалізованої інституції міжнародного рівня. Обґрунтовано доцільність представлення міжнародній антикорупційній спільноті ініціативи щодо створення вузькоспеціалізованого міжнародного органу при Організації Об’єднаних Націй, що наділений функціоналом з розробки та реалізації превентивних антикорупційних заходів в органах публічної влади. Розкрито особливості формування і функціонування сучасно-актуальних механізмів запобігання та протидії. Представлено положення програмно-цільового підходу до формування комплексного механізму запобігання та протидії корупції, синергетичний вплив якого забезпечується дією інституційного, організаційно-правового, соціально-економічного, суспільно-громадянського, морально-психологічного, міжнародно-правового. Доведено, що державна політика у сфері запобігання та протидії корупції у програмно-цільовому вимірі має поєднувати три стратегічних блока антикорупційного впливу держави: Стратегія громадської свідомості; Стратегія застереження; Стратегія неминучого покарання.7 Обґрунтовано стратегічні вектори налагодження конструктивної взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства, що базуються на реалізації комплексу взаємопов’язаних між собою загальнодержавних заходів, серед яких найбільш значущими є такі: організація змістовно обґрунтованої і детально розробленої правової пропаганди у засобах масової інформації на всіх територіальних рівнях; забезпечення широкого доступу громадян до нормативно-правової інформації всіх її видів; розробка й законодавче закріплення новітньо-дієвих форм і способів реального інституційного залучення громадян в управлінську, охоронно-захисну та іншу діяльність держави; стимулювання набуття навичок і вмінь правомірної поведінки дітьми та підлітками з метою профілактики асоціальних дій та недопущення їх делінквентної поведінки у майбутньому; освоєння освітніх антикорупційних програм; здійснення громадського контролю за реалізацією заходів із запобігання та протидії корупції та проведення регулярного моніторингу цього тематичного напряму. Наголошено, що узгодженість і консолідація антикорупційних зусиль різних структур створює істотну синергію, яка може стати найважливішим чинником, здатним вплинути на скорочення рівня корупції в Україні та Азербайджанській Республіці. The dissertation formulates and solves the scientific task of public administration, which consists in substantiating theoretical provisions and developing practical recommendations for improving public policy in the field of preventing and countering corruption, as well as effective implementation of anti-corruption mechanisms based on a comparison of the experience of Ukraine, the Republic of Azerbaijan and the least corrupt countries of the world . In the first chapter of the dissertation work "Theoretical foundations of state policy in the field of prevention and counteraction of corruption" based on the systematization of the scientific and theoretical foundations of state policy in the field of prevention and counteraction of corruption, the content-substantial basis of the object of research is determined and, accordingly, the following multi-component concepts are considered, as "corruption", "national security of Ukraine", "national interests of Ukraine", "threats to the national security of Ukraine", "state policy in the field of prevention and counteraction of corruption" ("anti-corruption policy"), "anticorruption strategy", "civil society institutions anti-corruption focus". The features of the formation of state policy in the field of preventing and counteraction of corruption are determined. It has been substantiated that for the systemic elimination of corruption in Ukraine, a profound change in the structure and nature of public administration is necessary, its reorientation from permissiveadministrative-control functions, which most stimulate the emergence of corruption relations, to a service, servicing type of regulation, the main purpose of which is to create conditions for comprehensive implementation rights and freedoms of citizens It is noted that the prevention and counteraction of corruption should be considered not as a sectoral reform narrowly focused on one specific area of the country's life, but the need for systemic and complex institutional changes that should modify public consciousness. Based on the results of determining the role of civil society in preventing and counteraction of corruption, it has been established that an increase in the level of effectiveness of the implementation of anti-corruption policy is ensured only with the active participation of a conscious public, which is manifested by the activities of civil society institutions, in particular, anti-corruption public organizations, and be based on the integrated application of procedures for such character as: warning, enlightening, controlling and accusatory. In order to form an effective mechanism for long-term interaction between anticorruption public organizations and public authorities, the expediency of creating specialized units under public authorities directly cooperating with anti-corruption public organizations in minimizing manifestations of corruption and combining resource opportunities in the implementation of measures aimed at preventing and identifying corruption offenses. In the second section of the dissertation work "Comparative analysis of the experience of prevention and counteraction of corruption" the current state of the anticorruption reform in Ukraine is analyzed. It is noted that there is a fragmented approach and inconsistency in the implementation of state policy in the field of prevention and counteraction of corruption. It was stated that the adoption and implementation of the anti-corruption strategy for 2021-2025 brings the achievement of the strategic priorities of socio-economic development and the international obligations undertaken by Ukraine closer. The most effective anti-corruption measures are determined, the construct of which is the basis of the anti-corruption strategy of modern Ukraine. The expediency of creating an online platform for monitoring the implementation of the Anti-Corruption Strategy for 2021-2025 and a comprehensive assessment of the effectiveness of the state anti-corruption policy is substantiated. Such a platform forms a communicative basis for determining the level of perception of corruption in the state and integrating breakthrough technologies and new political and social dimensions into the process component of public administration. Based on the results of a study of the experience of implementing anti-corruption policy in the Republic of Azerbaijan, it was revealed that the situation with corruption in the Republic of Azerbaijan is extremely ambiguous and contradictory. On the one hand, this anti-social phenomenon permeates all types and levels of government, on the other hand, as part of the implementation of state policy in the field of preventing and combating corruption, the government takes a number of effective anti-corruption measures, including a unique management model - the state structure “ASAN”, which acts as an anti-corruption brand of Republic of Azerbaijan, the main principles of which are transparency and comfort in the provision of public services using modern innovative communication technologies, respect and moral behavior. Recommendations are given on opportunities to exchange experiences: 1) to reduce the level of corruption in Azerbaijan, focus the authorities' efforts on: providing free space for the activities of civil society institutions, protecting freedom of speech; active involvement of citizens in monitoring public spending; ensuring accountability and transparency in the activities of public authorities; ensuring free access to information; 2) regarding the reduction of the level of corruption in Ukraine, ensure the implementation of approved areas-measures of an organizational and legal nature, namely: active provision of joint integration of databases of public administrative information and implementation of a 100% process of providing administrative services in electronic form; effective establishment and active use of simplified procedures for the use by citizens of the latest information and communication service technologies. The anti-corruption experience of Denmark and Singapore as the leading countries that have effectively carried out anti-corruption reforms according to different models of anti-corruption policy is considered. It is stated that the most effective tools that have proven the effectiveness of their influence are: personal freedom, freedom of the media, renunciation of the immunity of the president, deputies, officials and judges, really working principles of openness and transparency and influence on public consciousness. It is emphasized that Denmark and Singapore live by the principle of zero leniency, zero tolerance for corruption and life without corruption is a national idea. Zero tolerance for corruption in this case is seen as a political development, involving the rejection of corruption in all its forms and manifestations. Based on the reviewed anti-corruption experience of Denmark and Singapore, it was concluded that the main not declarative, but actually implemented anti-corruption principles of Azerbaijan and Ukraine should be transparency and openness of power; ensuring the rule of law in the activities of public authorities; responsibility and integrity of public officials and employees As in Denmark and Singapore, in Azerbaijan and Ukraine, the main preventive and control instruments should be codes of ethics, codes of honor for officials, special control and supervisory bodies in the field of ethics, high civil initiative, openness and openness at the government level. A comprehensive approach to the implementation of state policy in the field of preventing and combating corruption is substantiated, aimed at protecting the rights and legitimate interests of citizens from the destructive influence of corruption by transforming the repressive-punitive and preventive component of anti-corruption policy into an integrative system-forming public-administrative influence on publicstate relations. The third chapter of the dissertation work "Directions of state policy in the field of prevention and counteraction of corruption" outlines ways to enhance international cooperation in the fight against corruption in public authorities, aimed at eliminating obstacles to establishing and implementing international contacts and improving the international image of the country, and also provide for the implementation of a complex measures to increase the level of democratization of the process of making public and administrative decisions, where the integrating component is the institutionalization of the functionality of the expert group, created at the state level with the involvement of international experts specializing in the analysis of possible prerequisites for the emergence of manifestations of corruption in public authorities. It was noted that the ambiguous trend in the dynamics of positions in the rating studies of the Corruption Perceptions Index of Azerbaijan and Ukraine necessitates the need to ensure comprehensiveness in the implementation of anti-corruption reforms, where the potential of an independent specialized institution of international level would act as an enhancing factor in the transparency of activities and systemic coordination. The expediency of presenting to the international anti-corruption community an initiative to create a highly specialized international body under the United Nations, endowed with the functionality of developing and implementing preventive anti-corruption measures in public authorities, is substantiated. The features of the formation and functioning of modern-actual mechanisms of prevention and counteraction are revealed. The provisions of the program-targeted approach to the formation of a comprehensive mechanism for preventing and combating corruption are presented, the synergistic influence of which is ensured by the action of social, economic, international legal, institutional, moral-psychological, organizational-legal, social and civil mechanisms for preventing and combating corruption. It is proved that the state policy in the field of preventing and combating corruption in the program-target dimension should combine three strategic blocks of the state's anti-corruption influence: Strategy of public consciousness; Reservation strategy; Strategy of inevitable punishment. The strategic vectors of establishing constructive interaction between public authorities and civil society institutions based on the implementation of a set of interrelated nationwide measures, among which the following are most significant, are substantiated: organization of substantive and detailed legal propaganda in the media at all territorial levels; ensuring wide access of citizens to regulatory and legal information of all its types; development and legislative consolidation of the latest effective forms and methods of real institutional involvement of citizens in the management, security and protection and other activities of the state; stimulating the acquisition of skills and abilities of lawful behavior by children and adolescents in order to prevent antisocial actions and prevent their delinquent behavior in the future; development of educational anti-corruption programs; implementation of public control over the implementation of measures to prevent and combat corruption and regular monitoring of this thematic area. It was noted that the coordination and consolidation of anti-corruption efforts of different structures creates significant synergy, which can become the most important factor that can influence the reduction of corruption in Ukraine and the Republic of Azerbaijan.