Феміністична дипломатія як інструмент реалізації зовнішньої політики держави та багатостороннього міжнародного співробітництва у ХХІ ст.

Abstract

У статті розкрито еволюцію та основні прояви феміністичної дипломатії у сучасних міжнародних відносинах як з точки зору зовнішньої політики окремих держав, так і діяльності міжнародних організацій. Зазначено про основні теоретичні засади феміністичної зовнішньої політики та дипломатії, а саме: права людини, гендерна рівність, недискримінація, антиколоніалізм, антирасизм, права корінних народів, кліматична справедливість і антимілітаризм. Виявлено, що багато країн продовжують обирати феміністичну дипломатію, як ефективний інструмент позиціонування на міжнародній арені, а країни Європейського Союзу визначають гендерну рівність як основу демократичного суспільства. Авторками на прикладі Швеції, Канади та Франції з’ясовано основні напрями та прояви феміністичної зовнішньої політики та дипломатії. Проте, виявлено, що безпековий та військовий фактори у політиці цих держав йдуть у розріз з феміністичними принципами загалом. Україна також має здобутки у реалізації феміністичної дипломатії (ініціативи Першої леді України О. Зеленської та відповідні програми МЗС). У свою чергу, феміністична дипломатія реалізується у багатосторонньому міждержавному співробітництві: 1) діяльність ООН-Жінки, Організація з економічного розвитку та співробітництва, Європейський Союз та інші регіональні організації; 2) багатосторонні форуми як G7 та ініціатива «Партнерство Біарріц»; 3) проведення Всесвітніх конференцій з питань жінок. Авторки дійшли висновку, що феміністичний мейнстрім та гендерні питання набувають все більшої ваги у міжнародних відносинах, але важливою умовою ефективності феміністичної дипломатії є дотримання відповідних принципів фемінізму та гуманізму, а також всебічного співробітництва. The article reveals the evolution and main feminist diplomacy manifestations in modern international relations both from the point of view of the states’ foreign policy and the activities of international organizations. The main theoretical background of feminist foreign policy and diplomacy are human rights, gender equality, non-discrimination, anticolonialism, anti-racism, indigenous peoples’ rights, climate justice and anti-militarism. It was revealed that many countries continue to choose feminist diplomacy as an effective tool for positioning on the international arena. For instance, countries of the European Union define gender equality as the basis of a democratic and developing society. Using the examples of Sweden, Canada and France, the authors have clarified the main trends and manifestations of feminist foreign policy and diplomacy. However, it was found that the security and military factors in the politics of these states are at odds with feminist principles in general. Ukraine also has achievements in the implementation of feminist diplomacy (initiatives of the First Lady of Ukraine O. Zelenska and relevant programs of the Ministry of Foreign Affairs). In turn, feminist diplomacy is implemented by multilateral intergovernmental cooperation in the following formats: 1) the activities of UN-Women, the Organization for Economic Development and Cooperation, the European Union and other regional organizations; 2) multilateral forums such as the G7 and the “Biarritz Partnership” initiative; 3) holding world conferences on women’s issues. The authors concluded that the feminist mainstream and gender issues are gaining more and more importance in international relations, but a main condition for the effectiveness of feminist diplomacy is the observance of the relevant principles of feminism and humanism, as well as comprehensive cooperation