<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2648</link>
    <description />
    <pubDate>Tue, 14 Apr 2026 23:56:08 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-14T23:56:08Z</dc:date>
    <item>
      <title>Цифрове лідерство в умовах цифровізації публічного управ ління</title>
      <link>https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3172</link>
      <description>Title: Цифрове лідерство в умовах цифровізації публічного управ ління
Authors: Євтушенко, О.
Abstract: У статті розкрито поняття цифрового лідерства, його здатність забезпечувати ефективну цифрову трансформацію державних інституцій, підвищувати якість державних послуг, зміцнювати стійкість системи управління та сприяти розвитку людського капіталу. Визначено, що цифрове лідерство підвищує стійкість публічного управління в умовах криз, зокрема кіберзагроз, воєнних викликів, забезпечує адаптацію управлінських процесів до принци пів відкритості, прозорості, швидкості та доступності. Зазначено, що цифровий лідер розуміє потенціал цифрових технологій (інтернету, штучного інтелекту, блок-чейн технологій, хмарних сервісів, автоматизації тощо), визначає, як саме вони можуть змінити роботу органу публічного управління. Цифровий лідер, як агент змін, демонструє стратегічне бачення та здатність використовувати методи стратегічного підходу, інноваційні технології, гнучкий підхід до управління ІТ-проєктами. Цифрового лідера характеризує: цифрова грамотність, гнучкість та швидкість реагування, інноваційність та креативність, емоційний інтелект, комунікативні здібності, цифрові компетентності. Обґрунтовано, що цифрове лідерство є умовою стійкого та інноваційного публічного управління, дозволяє модернізувати дер жаву й громадські інститути, забезпечує якісні й доступні публічні послуги, підвищує ефективність і прозорість державних рішень, довіру населення до влади.
Description: Євтушенко О. Цифрове лідерство в умовах цифровізації публічного управ ління = Digital leadership in the digitalization of public administration. Публічне управління та регіональний розвиток = Public Administration and Regional Development : наук. журн. 2025. № 30. С. 1467–1483.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3172</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Категорійний апарат дослідження державної політики водоза безпечення</title>
      <link>https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3171</link>
      <description>Title: Категорійний апарат дослідження державної політики водоза безпечення
Authors: Саченко, А.
Abstract: У статті здійснено комплексне наукове дослідження категорі ального апарату державної політики у сфері водозабезпечення та охорони водних ресурсів. Актуальність теми пояснюється нагаль ною потребою модернізації водної сфери України, яка на сучасному етапі стикається з викликами зміни клімату, зношеністю інфра структури та наслідками військових дій. На початку статті підкреслюється, що ефективність реформування сектору безпосередньо залежить від чіткого розуміння об’єкта управління та усунення термінологічних розбіжностей у законодавстві та науковій літературі. Основну увагу в роботі приділено розмежуванню таких понять, як «політика», «державна політика», «водопостачання» та «водозабезпечення». На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених, а також основних положень нормативно-правових актів (зокрема, Водної рамкової директиви ЄС та Водної стратегії України до 2050 року) обґрунтовано, що термін «водозабезпечення» є значно ширшим за змістом порівняно з поняттям «водопостачання». Доведено, що водозабезпечення охоплює не лише технологічний процес транспортування води до споживача, а й включає екологічні, безпекові, соціальні та економічні аспекти управління наявними водними ресурсами. У статті детально проаналізовано зміст механізмів реалізації політики водозабезпечення: інституційного (управління за басейновим принципом), соціального (гарантування санітарного благополуччя населення), економічного (вода як фактор виробництва в сільському господарстві та промисловості) та безпекового (стійкість системи в умовах війни та надзвичайних ситуацій). Окремо висвітлено вплив військових факторів, зокрема підриву Каховської ГЕС, на трансформацію підходів до водозабезпечення як елементу національної стійкості. Наукова новизна роботи полягає у формуванні авторського визначення «державної політики водозабезпечення». Вона визначається як цілеспрямована діяльність органів державної влади, яка через систему організаційних, правових та економічних заходів створює умови для гарантованого доступу населення та економіки до якісної води, враховуючи необхідність сталого управління ресурсами. Результати дослідження мають практичне значення для вдосконалення регіональних стратегій розвитку водного господарства та подальшої гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.
Description: Саченко А. Категорійний апарат дослідження державної політики водоза безпечення = Categorical apparatus for researching state water supply policy. Публічне управління та регіональний розвиток = Public Administration and Regional Development : наук. журн. 2025. № 30. С. 1448–1466.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3171</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Порівняння процедур супроводу інвесторів у країнах ЄС і в Україні в умовах модернізації державного управління</title>
      <link>https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3170</link>
      <description>Title: Порівняння процедур супроводу інвесторів у країнах ЄС і в Україні в умовах модернізації державного управління
Authors: Місюрьов, Д.
Abstract: Дослідження спрямоване на формування цілісного наукового уявлення про інституційні, організаційні, правові та цифрові механізми супроводу інвесторів у країнах Європейського Союзу та в Україні, а також визначення їхньої ефективності та окреслення напрямів модернізації державної інвестиційної політики України. Емпіричну основу становлять статистичні дані UNCTAD, OECD, Євростату та національних статистичних служб європейських країн та України за 2020-2024 рр., а також офіційні звіти Deutsche Trade &amp; Invest, Польського агентства з інвестицій та торгівлі, CzechInvest, Business France та UkraineInvest. Було використа но системний, порівняльний, інституційний, структурно-функ ціональний і змістовний аналіз нормативно-правових актів, що дало змогу визначити рівень автономії відповідного відомства, інтеграцію цифрових послуг і специфіку постінвестиційної підтримки. Порівняльний аналіз показав, що європейські країни характеризуються добре розвиненою багаторівневою інституційною архітектурою підтримки інвесторів, яка поєднує автономію агентств, регуляторну стабільність, комплексну цифровізацію процедур та системну модель подальшого супроводу. Зокрема Польща та Чехія демонструють стабільне зростання прямих іноземних інвестицій, що свідчить про ефективність їхніх інституційних механізмів. Водночас в Україні спостерігається фрагментація адміністративних процедур, відсутність автономії інвестиційних агентств, низький рівень інтеграції цифрових процесів, складні дозвільні процедури та регуляторна непередбачуваність. Це створює перешкоди для інвесторів та обмежує довгострокову інвестиційну активність. Ефективність підтримки інвесторів залежить від якості інституційної взаємодії, стабільності регуляторної системи та рівня цифрової інтеграції. Для України ключовими заходами є запровадження єдиного цифрового вікна, розширення повноважень UkraineInvest, посилення координації між органами влади, забезпечення регуля торної передбачуваності та створення регіональної мережі інвес тиційних центрів. Впровадження ефективних європейських прак тик може підвищити інвестиційну привабливість країни, сприяти модернізації економіки та інтегрувати її в європейський економіч ний простір.
Description: Місюрьов Д. Порівняння процедур супроводу інвесторів у країнах ЄС і в Україні в умовах модернізації державного управління = Comparison of investor support procedures in EU countries and Ukraine in the context of&#xD;
Public administration modernization. Публічне управління та регіональний розвиток = Public Administration and Regional Development : наук. журн. 2025. № 30. С. 1426–1447.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3170</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Роль громадської думки у забезпеченні національної безпеки</title>
      <link>https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3169</link>
      <description>Title: Роль громадської думки у забезпеченні національної безпеки
Authors: Мунтян, Л.
Abstract: У статті здійснено спробу глибокого, комплексного та систематизованого дослідження сутності національної безпеки України в контексті сучасних геополітичних, соціальних та внутрішньополітичних викликів, а також динамічних трансформацій, що визначають розвиток держави. Автори статті прагнуть розкрити багатовимірну природу національної безпеки, спираючись на аналіз ключових теоретичних підходів, моделей і концепцій, що формують сучасний науковий дискурс у цій сфері. Розгляд охоплює основні структурні компоненти національної безпеки, включно з політичним, військовим, економічним, соціальним та інформаційним вимірами, а також визначення внутрішніх і зовнішніх факторів, які безпосередньо впливають на формування безпекового середовища держави. Особлива увага в статті приділяється феномену громадської думки, яка розглядається як важливий соціальний індикатор, що відображає рівень довіри до органів влади, характер сприйняття суспільством актуальних загроз, а також домінуючі очікування та вимоги громадян щодо державної політики у сфері безпеки. Громадська думка аналізується не лише як пасивне відображення суспільних настроїв, а як активний чинник, здатний впливати на формування та коригування стратегічних рішень. У дослідженні окреслено, яким чином соціальні оцінки, інформаційні впливи, громадянська активність та комунікативні практики між населенням і владою визначають напрями розроблення, удосконалення та реалізації стратегій національної безпеки. Підкреслюється роль медійних наративів, суспільних дис кусій, колективних уявлень і масових настроїв у формуванні сус пільного запиту на ті чи інші безпекові заходи. Особливо наголошу ється на тому, як ці чинники впливають на пріоритети державної політики у військовій, політичній, економічній, інформаційній та гуманітарній сферах. Стаття має на меті продемонструвати нерозривний взаємозв’язок між рівнем розвитку громадської свідомості, якістю комунікації між владою та суспільством і результативністю заходів, спрямованих на гарантування національної безпеки України. Такий підхід дозволяє глибше усвідомити значення громадської думки як інструмента стабілізації, прогнозування та стратегічного планування у сфері національної безпеки.
Description: Мунтян Л. Роль громадської думки у забезпеченні національної безпеки = The role of public opinion in ensuring national Security. Публічне управління та регіональний розвиток = Public Administration and Regional Development : наук. журн. 2025. № 30. С. 1361–1381.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3169</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

