DSpace Collection:

Психологічні засади супервізії у подоланні синдрому емоційного вигорання фахівців у системах спеціальної освіти та соціальної роботи

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Title: Психологічні засади супервізії у подоланні синдрому емоційного вигорання фахівців у системах спеціальної освіти та соціальної роботи Authors: Астремська, І. В. Abstract: У дисертації здійснено теоретичне узагальнення проблеми супервізії і нове вирішення актуальної наукової проблеми подолання емоційного вигорання фахівців систем спеціальної освіти та соціальної роботи, оцінено стан її розробленості в сучасній психології. З’ясовано особливості та сучасні вимоги до впровадження супервізії: ролі та стилі супервізора, фокуси та функції супервізії; супервізорські відносини та відповідальність (сетинг, форми, види та методи). Виокремлено та схарактеризовано специфіку професійної діяльності фахівців систем спеціальної освіти та соціальної роботи як чинник розвитку синдрому емоційного вигорання. Розроблено структурно-функціональну модель супервізії, спрямовану на подолання синдрому емоційного вигорання професій сфер спеціальної освіти та соціальної роботи. Вивчено особливості емоційного вигорання фахівців спеціальної освіти та соціальної роботи. Визначено емпіричні референти емоційного вигорання фахівців спеціальної освіти та соціальної роботи і встановлено їхній зв’язок із фазами емоційного вигорання. Верифіковано в емпіричному дослідженні концептуальну модель супервізії, спрямовану на подолання синдрому емоційного вигорання професій сфер спеціальної освіти та соціальної роботи. Підтверджено ефективність моделі супервізії як ефективного методу подолання емоційного вигорання фахівців спеціальної освіти та соціальної роботи. The dissertation provides a theoretical generalization of the problem of supervision and a new solution to the urgent scientific problem of overcoming the emotional burnout of specialists in the systems of special education and social work. As a result of the theoretical analysis, it was proved that supervision is a unique and effective method of professional support for employees (managers and subordinates, highly professional and beginners) of helping professions, aimed at developing practical skills (knowledge and skills of a professional) through reflection on the subjective components of professional interaction and attitudes towards clients, colleagues and oneself, in which correction and regulation of emotional and volitional processes takes place. It is noted that specialists in the system of special education and social work belong to the helping professions, which are of the «higher type». Professions of this type involve constant interaction and communication with people, as professions of the socionomic type, they are based on behavior aimed at helping – prosocial activity (activity that benefits another) of the individual. The working conditions are associated with increased moral responsibility. The goals and results are set vaguely, closely related to the «author» and realized through him/her, and are almost impossible to evaluate objectively. The means of activity is the person himself. Thus, the special vulnerability of specialists in special education and social work, whom we refer to as helping professions, is expressed by the specifics of their professional activities, these are professions «created for burnout». It has been established that professional burnout is «one of the most common types of professional deformation» and one of the «manifestations of professional destruction of the personality», which are defined as the process of destruction of the structure of professional activity and personality of a specialist, which negatively affect the result of work and the state of the activity itself, professional destruction implies more significant changes and more significant consequences. The concept of supervision in overcoming the emotional burnout of specialists in the system of special education and social work is substantiated. The structural and functional model of supervision, which includes conceptual, content and technological, criterion and result blocks, is verified. The content and technological block is conditionally divided into content and technological components. The purpose of the developed model is to overcome emotional burnout, the task is to substantiate the stages, mechanisms and technologies of the studied process. The result of the implementation of the developed structural and functional model and the introduction of the corresponding program is a positive dynamics in terms of emotional burnout and its factors of specialists in the system of special education and social work, their ability to realize the functions of the phenomenon of emotional maturity. The peculiarities of the referents of emotional burnout (satisfaction with professional activity, ways of coping behavior; general self-efficacy; life satisfaction, mechanisms of psychological protection of the individual, style of self-regulation of behavior, basic beliefs, social self-control, resilience, subjective well-being, value orientations, claims, locus of control, reflexivity, individual personality traits) and their relationship with the phases of «Tension», «Resistance», «Exhaustion» are determined. It has been proved that the introduction of the supervision model as an integral part of the professional activity of specialists in the system of special education and social work leads to positive dynamics, which is expressed in a decrease in the symptoms of emotional burnout syndrome. Awareness of psycho-traumatic factors of professional activity, dissatisfaction with oneself decreases (in the «Tension» phase), which can be explained by the growth of self-awareness, self-understanding, selfworth regarding their place in life, their values and needs, which determines the search for oneself, oneʼs true goals and activities that will inspire and give joy). The feelings of anxiety, depression (which are the triggers for emotional burnout as a psychological defense mechanism), «cagedness» decrease and the feeling of hopelessness disappears, and the mental energy is enhanced due to the induction of the ideal: thinking is directed towards the construction of plans, goals, and meanings. Inadequate selective emotional responses, emotional and moral disorientation, emotional economy, and reduction of professional responsibilities, which consists in attempts to limit responsibilities associated with emotional costs in the Resilience phase, are reduced. The general energy tone increases and the nervous system stabilizes (the «Exhaustion» phase) due to a decrease in emotional deficit, emotional and personal alienation (depersonalization) – the emergence of interest in the person – the subject of professional activity; the symptoms of psychosomatic and psycho-vegetative disorders disappear. The effectiveness of the supervision model as an effective method of overcoming the emotional burnout of specialists in special education and social work is confirmed. Description: Астремська І. В. Психологічні засади супервізії у подоланні синдрому емоційного вигорання фахівців у системах спеціальної освіти та соціальної роботи = Psychological principles of supervision in overcoming the syndrome of emotional burnout of specialists in the systems of special education and social work : дис. … д-ра психол. наук : спец. 19.00.08 «Спеціальна психологія» / І. В. Астремська ; ЧНУ ім. Петра Могили. Київ, 2024. 638 с.

Особливості харчової поведінки, непсихотичних психічних розладів та їх корекція у пацієнтів з ожирінням

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Title: Особливості харчової поведінки, непсихотичних психічних розладів та їх корекція у пацієнтів з ожирінням Authors: Кіро, Л. С. Abstract: Метою роботи було визначення особливостей харчової поведінки (ХП), перебігу непсихотичних психічних розладів (НПР) у пацієнтів з абдомінальним ожирінням, залежно від індексу маси тіла (ІМТ), гендерновікових чинників; удосконалення персоніфікованої програми модифікації способу життя з використанням елементів когнітивно-поведінкової терапії (КПТ). Дисертаційна робота є зразком відкритого проспективного когортного дослідження. Під час скринінгового етапу дослідження було обстежено 272 пацієнтів (136 чоловіків та 136 жінок). Вік пацієнтів становив від 25 до 65 років, середній вік склав 45,0±1,2 років. Пацієнти були розподілені на 2 групи: 1 група – 90 осіб (жінок - 45, чоловіків - 45) з надлишковою вагою. ІМТ осіб 1-ї групи становив від 25,7 кг/м2 до 29,4 кг/м2 (ІМТср.=27,7±1,3 кг/м2); 2 група – 92 особи з ожирінням (жінок – 46, чоловіків – 46). ІМТ осіб 2-ї групи від 30,0 кг/м2 до 41,0 кг/м2 (ІМТср.=33,4±1,0 кг/м2). Контрольну групу склало 90 осіб (жінок – 45, чоловіків – 45) з нормальною вагою. ІМТ від 19,5 кг/м2 до 23,9 кг/м2 (ІМТср.=22,4±1,4 кг/м2). На даному етапі дослідження проводилось вивчезначення особливостей ХП, НПР, шляхом застосування адаптованих до мети дослідження стандартизованих методик. За результатами скринінгового етапу дослідження було встановлено, що серед пацієнтів 1-ї групи: розлад за обмежувальним типом ХП був зафіксований у 4 рази частіше (2=0,16, p=<0,001), ніж у контрольній групі: 36 (40,0%) проти 9 (10,0%), відповідно; розлад за екстернальним типом ХП фіксували у 2,47 рази частіше (2=0,30, p=0,001), ніж у осіб контрольної групи: 32 (35,6%) проти 13 (14,4%); а здоровий тип ХП у осіб з надмірною вагою був зафіксований у 4,86 рази рідше (2=13,56, p<0,001), ніж у осіб з нормальною вагою: 13 (14,4%) проти 63 (70,0%). Серед пацієнтів 2-ї групи розлад за обмежувальним типом ХП, також був провідний та був зафіксований у 4,24 рази частіше (2=0,15, p<0,001), ніж у осіб контрольної групи: 39 (42,4%) проти 9 (10,0%); розлад за екстернальним типом ХП у пацієнтів 2-ї групи фіксували у 2,6 рази частіше (2=0,28, p=0,0006), ніж у осіб контрольної групи: 34 (37,0%) проти 13 (14,4%); а здоровий тип ХП у осіб з ожирінням був зафіксований у 7,14 рази рідше (2=21,04, p=<0,001), ніж у осіб з оптимальною вагою: 9 (9,8%) проти 63 (70,0%). Тобто, у пацієнтів з ожирінням зберігалась аналогічна тенденція, як і у пацієнтів з надмірною вагою: із зростанням ІМТ – збільшення відсотка порушень ХП, особливо за рахунок обмежувальних розладів ХП. На тип харчової поведінки, крім ІМТ вплинули гендерно-вікові особливості пацієнтів, зокрема, у жінок молодого віку (25-45 роки) найпоширенішими були розлади за обмежувальним типом ХП, а у чоловіків середнього віку (46-65 років) домінували розлади за екстернальним типом ХП (р<0,05). Отримані дані свідчать про те, що гендерно-вікові особливості впливають на тип ХП, тому повинні бути враховані при лікуванні цієї категорії пацієнтів. З’ясовано, що у пацієнтів з ожирінням існує пряма кореляційна залежність між ІМТ та дистимією (r=+0,76, p<0,05), між ІМТ та астенією (r=+0,70, p<0,05), між ІМТ та тривогою (r=+0,88, p<0,05). У осіб з ожирінням сильний кореляційний зв’язок був встановлений між ІМТ та обмежувальним типом ХП (r=+0,75, p<0,05), ІМТ та екстернальним типом ХП (r=+0,78, p<0,02). Ці дані свідчать про те, що збільшення ваги прямо пов’язане з порушеннями ХП та розвитком непсихотичних психічних розладів, що підтверджує необхідність комплексної корекції ожиріння. У пацієнтів з ожирінням соматизовані розлади фіксували у 9,6 разів частіше (2=0,579, p=0,001), тривожні та депресивні розлади у 2,0 рази (2=0,574, p=0,041) та у 2,6 рази (2=0,678, p=0,011) більше, ніж у групі контролю. Гендерно-вікові особливості вплинули на перебіг тривоги дуже високого рівня у пацієнтів 2-ї групи, яка була зафіксована у 2,1 рази частіше у жінок молодого віку (18-44 роки) ніж у у чоловіків тієї ж вікової категорії (2=0,032, p=0,004). На терапевтичному етапі дослідження 85 пацієнтам з ожирінням було запропоновано пройти персоніфіковану програму з модифікації способу життя з елементами КПТ. Оцінка результатів дослідження проводилась через 3,6 та 12 місяців від початку лікування. Через 3 місяці з початку спостереження у пацієнтів, які відвідували тренінги з КПТ, порівняно з особами, які отримували базову програму, була відмічена більш позитивна динаміка, за рахунок зменшення: відчуття тривоги у 1,7 рази (30 (65,3%) проти 14 (36,9%); 2=0,114, p=0,027), астенічного синдрому у 2,4 рази (40 (86,9%) проти 24 (63,0%); 2=0,315, p=0,007); відчуття страху у 2,1 рази (39 (84,8%) проти 19 (41,3%); 2=0,112, p=0,005). В результаті 6-ти місячного менеджменту пацієнтів встановлено, що запропонована програма з модифікації способу життя демонструвала деякі переваги у порівнянні з особами, які не відвідували тренінги з КПТ: від 3% до 7% маси тіла втратило 15 (32,6%) та 7 (17,9%) пацієнтів, відповідно (2=0,1243, p=0,014); від 7% до 12% ваги ‒ 6 (13,0%) та 2 (5,1%) осіб відповідно (2=0,3243, p=0,002); більше 12% маси тіла втратило 2 (4,3%) та 1 (2,6%) пацієнтів, відповідно (2=0,0743, p=0,003). У віддаленому періоді, через 1 рік спостереження, утримання цільових показників ІМТ частіше вдавалось досягнути у пацієнтів, які слідували персоніфікованій програмі з модифікації способу життя, порівняно з групою контролю: нормальні значення ІМТ зафіксовані у 2 (4,3%) та у 1 (2,5)% осіб, відповідно (2=0,231, p=0,031); ІМТ від 25,0 до 29,9 (надлишкова вага) ‒ у 13 (28,3%) та у 5 (12,8%) пацієнтів (2=0,542, p=0,039). Здоровий тип ХП у пацієнтів з ожирінням, які пройшли персоніфіковану програму був зафіксований у 2,4 рази частіше 22 (47,8%) проти 9 (23,1%); (2=0,863, р=0,021), депресивні розлади зменшились у 1,6 рази (18 (41,3%) проти 12 (30,8%); (2=0,343, р=0,001); тривожні розлади зменшились у 2,4 рази (14 (36,9%) проти 8 (17,9%), (2=0,245, р=0,023) порівняно з групою контролю. Отримані результати дослідження дозволили вдосконалити існуючу систему з модифікації способу життя для пацієнтів з надлишковою вагою та ожирінням, а додаткове впровадження тренінгів з КПТ сприяло не тільки корекції патологічних типів ХП та НПР, прищепленню навичок здорового способу життя, покращенню антропометричних показників, зменшенню симптоматики захворювання, але й когнітивній реструктизації пацієнтів для продовження підтримки ними оптимальної ваги, навіть після закінчення курсу лікування. Запропонована програма модифікації способу життя з елементами КПТ успішно апробована у навчальному процесі вищих медичних закладів та клінічній практиці лікувально-профілактичних закладів України. Description: Кіро Л. С. Особливості харчової поведінки, непсихотичних психічних розладів та їх корекція у пацієнтів з ожирінням = Peculiarities of eating behavior, non-psychotic mental disorders and their correction in obese patients : дис. … д-ра філософії : спец. 222 «Медицина» (22 Охорона здоров’я) / Л. С. Кіро ; наук. керівники : М. Ю. Зак, О. В. Чернишов : ЧНУ ім. Петра Могили. Миколаїв, 2024. 181 с.