https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/809 2026-11-11T09:53:47Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3391 Title: Інтелектуальна власність у системі державного управління України : теоретичні засади та практичні орієнтири Authors: Слободянюк, Д. С. Abstract: Теоретичні та науково-практичні висновки та рекомендації монографії спрямовані на вирішення основного завдання дослідження щодо визначення сучасних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, удосконалення механізмів державного управління у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності, а також забезпечення інноваційного розвитку України в умовах цифровізації, євроінтеграційних процесів та глобальних викликів сучасності. У монографії обґрунтовано теоретичні засади функціонування системи інтелектуальної власності в державному управлінні, визначено практичні орієнтири підвищення ефективності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері управління об’єктами інтелектуальної власності, розвитку інноваційної економіки та зміцнення національного науково-технологічного потенціалу. Монографія призначається фахівцям у сфері публічного управління та адміністрування, права інтелектуальної власності, державної інноваційної політики, науковцям, експертам, працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, викладачам, аспірантам, студентам закладів вищої освіти, а також усім зацікавленим особам. Description: Слободянюк Д. С. Інтелектуальна власність у системі державного управління України : теоретичні засади та практичні орієнтири : монографія / Д. С. Слободянюк, О. М. Штирьов. – [Електр. вид.]. – Миколаїв : Ємельянова Т. В., 2026. – 209 с. 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3228 Title: Культурна травма як символічна конструкція Authors: Бороденко, О. В. Abstract: Монографія охоплює комплекс питань, пов’язаних з місцем символу у процесі формування культурної травми. Культурна травма розглядається як символічна структура, що формується в культурі певного соціуму і постає вагомою складовою соціокультурних процесів. Простежується розвиток ключових концепцій культурної травми у світовій та вітчизняній науковій думці, а також сучасний стан розробки даної проблематики; запропоновано методологічні засади її дослідження. Для науковців, викладачів, студентів, аспірантів, а також всіх, хто цікавиться проблемами сучасної культури, теоретичними аспектами символу, питаннями символізації історичних подій. Description: Бороденко О. В. Культурна травма як символічна конструкція : монографія. Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2026. 272 с. 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3199 Title: Синергія молодіжної та антикорупційної політики як передумова ефективної повоєнної відбудови України Authors: Івашова, Л. М.; Антонова, Л. В.; Штирьов, О. М. Abstract: У статті здійснено системний аналіз взаємозв’язку та взаємовпливу двох стратегічних векторів державного управління – молодіжної та антикорупційної політики – в умовах поствоєнного відновлення України. Актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, необхідністю пошуку нових інституційних механізмів забезпечення прозорості та ефективності використання ресурсів, спрямованих на реконструкцію держави подібних до «Плану Маршалла 2.0». З іншого, – на основі аналізу соціологічних даних (дослідження IRI, Transparency International) доведено, що українська молодь є соціальною групою з найвищим рівнем нетерпимості до корупційних практик, однак її потенціал залишається недостатньо використаним через відсутність дієвих механізмів впливу на прийняття управлінських рішень. Авторами обґрунтовано тезу, що корупція виступає ключовим фактором, що стримує повернення молоді з-за кордону, створюючи загрозу національній безпеці через втрату людського капіталу. У статті розроблено концептуальну модель синергії молодіжної та антикорупційної політики, що базується на трьох компонентах: освітньому (формування компетентностей доброчесності), цифровому (залучення молоді до розвитку GovTech та інструментів відкритих даних) та партисипативному (надання молодіжним організаціям та радам контролюючих функцій на локальному рівні). Запропоновано розглядати інвестиції у формування антикорупційної свідомості молоді не як соціальні видатки, а як превентивний захід національної безпеки. Визначено, що успіх відбудови залежить від укладання нового суспільного договору, в якому держава гарантує меритократичний підхід до кадрової політики, а молодь виступає активним суб’єктом моніторингу та впровадження змін. Сформульовано практичні рекомендації щодо інтеграції антикорупційного компонента в державні цільові програми підтримки молоді. Synergy of youth and anti-corruption policy as a prerequisite for effective post-war reconstruction of Ukraine The article carries out a systematic analysis of the relationship and mutual influence of two strategic vectors of public administration – youth and anti-corruption policy – in the conditions of post-war reconstruction of Ukraine. The relevance of the study is due, on the one hand, to the need to find new institutional mechanisms to ensure transparency and efficiency of resource use aimed at state reconstruction similar to the “Marshall Plan 2.0”. On the other hand, based on the analysis of sociological data (IRI, Transparency International research), it is proven that Ukrainian youth is a social group with the highest level of intolerance to corrupt practices, however, its potential remains underutilized due to the lack of effective mechanisms for influencing managerial decisionmaking. The authors substantiate the thesis that corruption is a key factor that hinders the return of young people from abroad, creating a threat to national security through the loss of human capital. The article develops a conceptual model of the synergy of youth and anti-corruption policy, based on three components: educational (formation of integrity competencies), digital (involving young people in the development of GovTech and open data tools) and participatory (granting youth organizations and councils supervisory functions at the local level). It is proposed to consider investments in the formation of anti-corruption awareness among young people not as social expenditures, but as a preventive measure of national security. It is determined that the success of reconstruction depends on the conclusion of a new social contract, in which the state guarantees a meritocratic approach to personnel policy, and young people act as an active subject of monitoring and implementing changes. Practical recommendations are formulated for the integration of the anti-corruption component into state targeted youth support programs. Description: Івашова Л. М., Антонова Л. В., Штирьов О. М. Синергія молодіжної та антикорупційної політики як передумова ефективної повоєнної відбудови України. Публічне управління та митне адміністрування. 2025. № 4 (47). С. 18–25. DOI : 10.32782/2310-9653-2025-4.3 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3156 Title: Вплив процесу глобалізації на реалізацію управлінських рішень в публічному управлінні : фокус на ментальне здоров’я Authors: Штирьов, О. М.; Кузнецова, О. А. Abstract: У статті досліджено особливості впливу процесу глобалізації на реалізацію управлінських рішень в публічному управлінні із урахуванням фактору ментального здоров’я. Обґрунтовано, що сучасні соціально економічні та політичні процеси формують нові виклики для публічного управління, що потребує інтеграції психологічного виміру у процес прийняття управлінських рішень. Показано що проблематика ментального здоров’я набуває особливої актуальності в сучасному глобалізованому світі, де швидкість соціальних змін і складність управлінських процесів можуть призводити до зростання рівня стресу, професійного вигорання та емоційної дезадаптації. У контексті зростання ролі управління у різних сферах діяльності держави актуалізується процес впровадження сучасних моделей прийняття інноваційних управлінських рішень в умовах глобалізації. Сучасні вимоги спонукають систему публічного управління активно впроваджувати різноманітні практики підтримки ментального здоров’я персоналу. До них належать програми психологічної підтримки, тренінги зі стресостійкості та емоційної саморегуляції, розвиток емоційного інтелекту керівників, а також формування культури відкритої комунікації та взаємної підтримки в колективі. Важливим напрямом є створення сприятливого робочого середовища як визначального вектору професійного розвитку. Розкрито взаємозв’язок між управлінськими практиками, психоемоційним станом персоналу та ефективністю організаційної діяльності. Запропоновано концептуальну модель впливу глобалізації на реалізацію управлінських рішень у публічному управлінні з урахуванням особливостей ментального здоров’я. Визначено перспективні напрями розвитку управлінських рішень в системі публічного управління з акцентом на ментальне здоров’я спрямованих на формування психологічно безпечного управлінського середовища. The article examines the peculiarities of the impact of the globalization process on the implementation of management decisions in public administration, taking into account the mental health factor. It is substantiated that modern socio economic and political processes create new challenges for public administration, which requires the integration of the psychological dimension into the process of making management decisions. It is shown that the issue of mental health is gaining particular relevance in the modern globalized world, where the speed of social changes and the complexity of management processes can lead to an increase in the level of stress, professional burnout and emotional maladjustment. In the context of the growth of the role of management in various spheres of state activity, the process of implementing modern models of making innovative management decisions in the context of globalization is becoming more relevant. Modern requirements encourage the public administration system to actively implement various practices to support the mental health of personnel. An important direction is the creation of a favorable working environment as a determining vector of professional development. The relationship between management practices, the psycho-emotional state of personnel and the effectiveness of organizational activities is revealed. A conceptual model of the impact of globalization on the implementation of management decisions in public administration, taking into account the characteristics of mental health, is proposed. Promising directions for the development of management decisions in the public administration system with an emphasis on mental health, aimed at the formation of a psychologically safe management environment, are identified. Description: Штирьов О. М., Кузнецова О. А. Вплив процесу глобалізації на реалізацію управлінських рішень в публічному управлінні : фокус на ментальне здоров’я = Impact of the globalization process on the implementation of management decisions in public administration : focus on mental health. Державне управління : удосконалення і розвиток. 2026. № 3. URL : https://nayka.com.ua/index.php/dy/article/view/9418/9570 2026-01-01T00:00:00Z