https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/805 2026-07-27T23:15:34Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3294 Title: Дизайн ірреального : художня морфологія та методи трансформації образу в массюрреалістичній графіці Authors: Одробінський, Ю. В.; Тригуб, О. Л. Abstract: У статті представлено результати комплексного мистецтвознавчого дослідження феномену массюрреалізму в контексті сучасної візуальної культури та графічного дизайну. Актуальність роботи зумовлена необхідністю докорінного переосмислення традиційних методів візуальної комунікації, які в умовах надмірного інформаційного шуму втрачають свою ефективність. У дослідженні обґрунтовано, що массюрреалізм сьогодні постає не лише як стилістичний напрям, що наслідує класичний сюрреалізм, а як цілісна когнітивно-художня технологія, що трансформує рекламний постер із простого засобу інформування на автономне художнє середовище. У роботі детально проаналізовано художню морфологію ірреального образу. Доведено, що массюрреалістичний метод базується на радикальній трансформації об’єктивної форми через механізми аглютинації, дисторсії та анахронізму. Поєднання фотореалістичної переконливості з онтологічним абсурдом створює специфічний ефект «візуального виклику», який долає інерцію сприйняття реципієнта. Використання цих методів дозволяє дизайнерам створювати образи з надвисоким рівнем когнітивного утримання, де інтелектуальна напруга стає запорукою запам’ятовуваності бренду. Особлива увага приділена архітектоніці ірреального простору, яка тримається на принципі «структурованої лакунарності». Встановлено, що навмисне створення смислових інтервалів та використання мультистабільних образів докорінно змінює роль глядача: він перестає бути пасивним об’єктом впливу і стає активним суб’єктом-співавтором, який інтелектуально завершує художню цілісність твору. Цей процес забезпечує ефект когнітивного інсайту, що закріплює глибокий емоційний резонанс та лояльність до візуального повідомлення. На рівні семантики та символізму в статті розкрито стратегії міфологізації об’єктів. Шляхом концептуального злиття комерційного продукту з архетиповими образами відбувається символічна конверсія споживчого об’єкта на актуальну візуальну міфологему, що володіє позачасовою цінністю. Естетика дисонансу та стан трансгресії, притаманні массюрреалізму, дозволяють бренду стати невід’ємною частиною сучасної візуальної культури, а не просто елементом ринкових відносин. Окрема частина статті присвячена впливу дигітальної естетики (CGI, AI, AR) на розвиток массюрреалістичного методу. Виявлено, що цифрові технології є медіумом, який дозволяє матеріалізувати найскладніші метафори з безпрецедентною достовірністю. Це відкриває шлях до створення персоналізованої, динамічної ірреальності, яка відповідає запитам сучасної цифрової епохи. Зазначено, що массюрреалістична графіка є найбільш адаптивною стратегією комунікації, де інтелектуальний виклик стає головним інструментом зв’язку між брендом та споживачем. Description: Одробінський Ю. В., Тригуб О. Л. Дизайн ірреального : художня морфологія та методи трансформації образу в массюрреалістичній графіці. Український мистецтвознавчий дискурс = Ukrainian Art Discourse. 2026. Вип. 3. С. 242–250 . DOI : 10.32782/uad.2026.3.3 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3293 Title: Феномен цифрової тактильності у сучасному цифровому дизайні Authors: Атлантов, В. В.; Корнюков, Ю. К. Abstract: У статті представлено комплексне міждисциплінарне дослідження трансформації візуальних мов у сучасному графічному дизайні, зосереджене на системному переході від тривалого домінування функціонального мінімалізму (Flat Design) до формування та активного поширення нового естетичного феномену – візуально-тактильної ілюзорності. Авторами проведено ґрунтовний аналіз генезису цифрових інтерфейсів останнього десятиліття та виявлено закономірні причини зростаючої естетичної втоми користувачів від візуально-гомогенних, геометрично ідеальних плоских поверхонь. Доведено, що така візуальна монотонність та відсутність фізичних маркерів призводять до вираженого ефекту сенсорної депривації, що, у свою чергу, спричиняє когнітивне відчуження людини від цифрового продукту. У межах наукового пошуку здійснено детальну деконструкцію еволюційних етапів візуальних архетипів на прикладі іконічного образу поштового конверта. Автори простежують шлях від радикального скевоморфізму 2000-х років з його детальним копіюванням фізичних об’єктів, через період абстрактного аскетизму, до сучасної концепції візуально-опосередкованої тактильності, яка визначається як синтез композиційної чистоти з глибинними властивостями матеріального світу. Особливу увагу в роботі приділено технологічним детермінантам формування ілюзорної тактильної рецепції. На основі серії практичних експериментів із використанням сучасного інструментарію 3D-графіки (3ds Max, Blender) та систем фізично коректного рендерингу (PBR), визначено механіку впливу ключових параметрів матеріалу на підсвідомий відгук глядача. Досліджено роль показників Roughness (мікро-шорсткість), використання карт нормалей (Normal Maps) для імітації мікрорельєфу та параметру Metallic для відтворення теплопровідних властивостей поверхонь. Теоретично обґрунтовано психофізіологічний механізм візуальної синестезії, за якого специфічні цифрові маркери, такі як візуальна мікрофактурність, м’яке розсіювання світла та фізично достовірна тінь, активують функції головного мозку, відповідальні за сприйняття дотику, створюючи ілюзію фізичної присутності об’єкта. Наукова новизна роботи полягає у визначенні візуально-тактильної ілюзорності як закономірного компенсаторного механізму гуманізації цифрового простору. Доведено, що використання імітаційної нелінійності поверхонь та аффордансів дозволяє суттєво знизити когнітивне навантаження на користувача. Стаття пропонує нову візію дизайну як інструменту проектування мультисенсорного середовища, де цифрова матеріальність стає фундаментальним стандартом комунікації в епоху іммерсивних технологій. Description: Атлантов В. В., Корнюков Ю. К. Феномен цифрової тактильності у сучасному цифровому дизайні. Український мистецтвознавчий дискурс = Ukrainian Art Discourse. 2026. Вип. 3. С. 31–39. DOI : 10.32782/uad.2026.3.3 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3189 Title: Методичні рекомендації для виконання кваліфікаційних робіт здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 123/F7 Комп’ютерна інженерія Authors: Обухова, К. О..; Дарнапук, Є. С.; Журавська, І. М.; Крайник, Я. М.; Пузирьов, С. В. Abstract: Методичні рекомендації призначені здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, що навчаються за спеціальністю 123/F7 Комп’ютерна інженерія галузі знань 12/F Інформаційні технології, для використання під час виконання кваліфікаційних бакалаврських робіт (КБР), а також керівникам КБР. Мета даних методичних рекомендацій – надати здобувачам допомогу в підготовці та захисті кваліфікаційної роботи; допомогти правильно організувати роботу і скоротити число помилок, що допускаються здобувачами при оформленні КБР. Методичні рекомендації містять інформацію про організацію виконання КБР, вимоги до змісту й оформленню текстових і графічних матеріалів, а також про порядок захисту КБР. Рекомендації розроблені на підставі законодавчих і нормативно-правових документів, що стосуються вищої освіти. Description: Методичні рекомендації для виконання кваліфікаційних робіт здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 123/F7 Комп’ютерна інженерія : метод. рек. / К. О. Обухова, Є. С. Дарнапук, І. М. Журавська, Я. М. Крайник, С. В. Пузирьов. Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2026. 64 с. (Методична серія ; вип. 485). 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3187 Title: Сенсори, перетворювачі Authors: Дарнапук, Є. С. Abstract: Методичні рекомендації містять опис освітньої компоненти, план лекційних та семінарських занять, перелік питань до підсумкового контролю, методи навчання та контролю, критерії оцінювання знань, умінь та навичок здобувачів вищої освіти, а також рекомендовані джерела інформації. Методичні рекомендації розроблено з метою активізації самостійної роботи студентів та полегшення підготовки до аудиторних занять. Методичні рекомендації розроблено відповідно до робочої програми освітньої компоненти «Сенсори, перетворювачі» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освітньо-професійної програми «Комп’ютерна інженерія», спеціальності F7 Комп’ютерна інженерія. Description: Дарнапук Є. С. Сенсори, перетворювачі : метод. рек. для практ. занять з дисц. для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищ. освіти спец. F7 Комп’ютерна інженерія. Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2026. 48 с. (Методична серія ; вип. 484). 2026-01-01T00:00:00Z