https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2967 2026-05-22T00:30:23Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3199 Title: Синергія молодіжної та антикорупційної політики як передумова ефективної повоєнної відбудови України Authors: Івашова, Л. М.; Антонова, Л. В.; Штирьов, О. М. Abstract: У статті здійснено системний аналіз взаємозв’язку та взаємовпливу двох стратегічних векторів державного управління – молодіжної та антикорупційної політики – в умовах поствоєнного відновлення України. Актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, необхідністю пошуку нових інституційних механізмів забезпечення прозорості та ефективності використання ресурсів, спрямованих на реконструкцію держави подібних до «Плану Маршалла 2.0». З іншого, – на основі аналізу соціологічних даних (дослідження IRI, Transparency International) доведено, що українська молодь є соціальною групою з найвищим рівнем нетерпимості до корупційних практик, однак її потенціал залишається недостатньо використаним через відсутність дієвих механізмів впливу на прийняття управлінських рішень. Авторами обґрунтовано тезу, що корупція виступає ключовим фактором, що стримує повернення молоді з-за кордону, створюючи загрозу національній безпеці через втрату людського капіталу. У статті розроблено концептуальну модель синергії молодіжної та антикорупційної політики, що базується на трьох компонентах: освітньому (формування компетентностей доброчесності), цифровому (залучення молоді до розвитку GovTech та інструментів відкритих даних) та партисипативному (надання молодіжним організаціям та радам контролюючих функцій на локальному рівні). Запропоновано розглядати інвестиції у формування антикорупційної свідомості молоді не як соціальні видатки, а як превентивний захід національної безпеки. Визначено, що успіх відбудови залежить від укладання нового суспільного договору, в якому держава гарантує меритократичний підхід до кадрової політики, а молодь виступає активним суб’єктом моніторингу та впровадження змін. Сформульовано практичні рекомендації щодо інтеграції антикорупційного компонента в державні цільові програми підтримки молоді. Synergy of youth and anti-corruption policy as a prerequisite for effective post-war reconstruction of Ukraine The article carries out a systematic analysis of the relationship and mutual influence of two strategic vectors of public administration – youth and anti-corruption policy – in the conditions of post-war reconstruction of Ukraine. The relevance of the study is due, on the one hand, to the need to find new institutional mechanisms to ensure transparency and efficiency of resource use aimed at state reconstruction similar to the “Marshall Plan 2.0”. On the other hand, based on the analysis of sociological data (IRI, Transparency International research), it is proven that Ukrainian youth is a social group with the highest level of intolerance to corrupt practices, however, its potential remains underutilized due to the lack of effective mechanisms for influencing managerial decisionmaking. The authors substantiate the thesis that corruption is a key factor that hinders the return of young people from abroad, creating a threat to national security through the loss of human capital. The article develops a conceptual model of the synergy of youth and anti-corruption policy, based on three components: educational (formation of integrity competencies), digital (involving young people in the development of GovTech and open data tools) and participatory (granting youth organizations and councils supervisory functions at the local level). It is proposed to consider investments in the formation of anti-corruption awareness among young people not as social expenditures, but as a preventive measure of national security. It is determined that the success of reconstruction depends on the conclusion of a new social contract, in which the state guarantees a meritocratic approach to personnel policy, and young people act as an active subject of monitoring and implementing changes. Practical recommendations are formulated for the integration of the anti-corruption component into state targeted youth support programs. Description: Івашова Л. М., Антонова Л. В., Штирьов О. М. Синергія молодіжної та антикорупційної політики як передумова ефективної повоєнної відбудови України. Публічне управління та митне адміністрування. 2025. № 4 (47). С. 18–25. DOI : 10.32782/2310-9653-2025-4.3 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3156 Title: Вплив процесу глобалізації на реалізацію управлінських рішень в публічному управлінні : фокус на ментальне здоров’я Authors: Штирьов, О. М.; Кузнецова, О. А. Abstract: У статті досліджено особливості впливу процесу глобалізації на реалізацію управлінських рішень в публічному управлінні із урахуванням фактору ментального здоров’я. Обґрунтовано, що сучасні соціально економічні та політичні процеси формують нові виклики для публічного управління, що потребує інтеграції психологічного виміру у процес прийняття управлінських рішень. Показано що проблематика ментального здоров’я набуває особливої актуальності в сучасному глобалізованому світі, де швидкість соціальних змін і складність управлінських процесів можуть призводити до зростання рівня стресу, професійного вигорання та емоційної дезадаптації. У контексті зростання ролі управління у різних сферах діяльності держави актуалізується процес впровадження сучасних моделей прийняття інноваційних управлінських рішень в умовах глобалізації. Сучасні вимоги спонукають систему публічного управління активно впроваджувати різноманітні практики підтримки ментального здоров’я персоналу. До них належать програми психологічної підтримки, тренінги зі стресостійкості та емоційної саморегуляції, розвиток емоційного інтелекту керівників, а також формування культури відкритої комунікації та взаємної підтримки в колективі. Важливим напрямом є створення сприятливого робочого середовища як визначального вектору професійного розвитку. Розкрито взаємозв’язок між управлінськими практиками, психоемоційним станом персоналу та ефективністю організаційної діяльності. Запропоновано концептуальну модель впливу глобалізації на реалізацію управлінських рішень у публічному управлінні з урахуванням особливостей ментального здоров’я. Визначено перспективні напрями розвитку управлінських рішень в системі публічного управління з акцентом на ментальне здоров’я спрямованих на формування психологічно безпечного управлінського середовища. The article examines the peculiarities of the impact of the globalization process on the implementation of management decisions in public administration, taking into account the mental health factor. It is substantiated that modern socio economic and political processes create new challenges for public administration, which requires the integration of the psychological dimension into the process of making management decisions. It is shown that the issue of mental health is gaining particular relevance in the modern globalized world, where the speed of social changes and the complexity of management processes can lead to an increase in the level of stress, professional burnout and emotional maladjustment. In the context of the growth of the role of management in various spheres of state activity, the process of implementing modern models of making innovative management decisions in the context of globalization is becoming more relevant. Modern requirements encourage the public administration system to actively implement various practices to support the mental health of personnel. An important direction is the creation of a favorable working environment as a determining vector of professional development. The relationship between management practices, the psycho-emotional state of personnel and the effectiveness of organizational activities is revealed. A conceptual model of the impact of globalization on the implementation of management decisions in public administration, taking into account the characteristics of mental health, is proposed. Promising directions for the development of management decisions in the public administration system with an emphasis on mental health, aimed at the formation of a psychologically safe management environment, are identified. Description: Штирьов О. М., Кузнецова О. А. Вплив процесу глобалізації на реалізацію управлінських рішень в публічному управлінні : фокус на ментальне здоров’я = Impact of the globalization process on the implementation of management decisions in public administration : focus on mental health. Державне управління : удосконалення і розвиток. 2026. № 3. URL : https://nayka.com.ua/index.php/dy/article/view/9418/9570 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3055 Title: Роль процесу управління персоналом у розвитку державної служби країн ЄС Authors: Штирьов, О. М.; Жовнірчик, Я. Ф.; Антонова, Л. В. Abstract: У статті зроблена спроба з’ясувати роль та вплив процесу управління персоналом на розвиток державної служби в країнах ЄС. У вступній частині зазначено що запровадження сучасних зарубіжних підходів до управління персоналом у системі державної служби має на меті задовольнити зростаючі потреби суспільства й державних інституцій у висококваліфікованих експертах. Водночас це відкриває нові можливості для професійної самореалізації державних службовців, які відіграють провідну роль у здійсненні національних реформ та забезпеченні сталого розвитку країни в умовах євроінтеграції. Основна частина присвячена питанням потреби у формуванні європейської моделі управління персоналом яка ґрунтується на ідеї, що культурні та законодавчі аспекти відрізняються від країни до країни та вимагають впровадження нових підходів та розуміння людських ресурсів у Європі. Запропоновано власну концептуальну модель управління персоналом державної служби в європейському контексті, як заснована на фундаментальних засадах. Зазначено що представлена концептуальна модель управління персоналом державної служби обмежена різноманітністю законодавчих обмежень, характерних як для Європейського Союзу, так і для кожної країни європейського регіону. Також зазанчена модель управління персоналом обмежена високим ступенем державного втручання в регулювання стратегій та політики управління людськими ресурсами на національному рівні. У висновках зазначено що всі розглянуті країни прагнуть забезпечити розвиток системи управління персоналом і тим самим підвищити ефективність державної служби, але кожна має власну специфіку. Саме через різноманітність правової та інституційної бази, яка відрізняється від країни до країни, управління персоналом в європейському контексті є набагато складнішим. Фахівцям з управління персоналом доводиться вирішувати більшу кількість проблем, щоб забезпечити успіх та конкурентоспроможність державної служби. The article attempts to clarify the role and influence of the personnel management process on the development of the civil service in the EU countries. The introductory part states that the introduction of modern foreign approaches to personnel management in the civil service system aims to meet the growing needs of society and state institutions for highly qualified experts. At the same time, this opens up new opportunities for professional self-realization of civil servants who play a leading role in implementing national reforms and ensuring the sustainable development of the country in the context of European integration. The main part is devoted to the need to form a European model of personnel management, which is based on the idea that cultural and legislative aspects differ from country to country and require the introduction of new approaches and understanding of human resources in Europe. Its own conceptual model of civil service personnel management in the European context is proposed, as based on fundamental principles. It is noted that the presented conceptual model of civil service personnel management is limited by a variety of legislative restrictions, characteristic of both the European Union and each country in the European region. The proposed model of personnel management is also limited by a high degree of state intervention in the regulation of human resource management strategies and policies at the national level. The conclusions indicate that all the countries considered strive to ensure the development of the personnel management system and thereby increase the efficiency of the civil service, but each has its own specifics. It is precisely because of the diversity of the legal and institutional framework, which differs from country to country, that personnel management in the European context is much more complex. Personnel management specialists have to solve a greater number of problems to ensure the success and competitiveness of the civil service. Description: Штирьов О. М. Роль процесу управління персоналом у розвитку державної служби країн ЄС / О. М. Штирьов, Я. Ф. Жовнірчик, Л. В. Антонова // Державне управління : удосконалення та розвиток. – 2025. – № 10. – Режим доступу : https://nayka.com.ua/index.php/dy/article/view/7757 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2970 Title: Адміністративно-правові та інституційні аспекти контролю та нагляду в реалізації державної політики охорони здоров’я на сучасному етапі трансформацій Authors: Будзин, В. Р.; Штирьов, О. М. Abstract: Встановлено, що тривалість життя безпосередньо пов’язана з наданням якісної та своєчасної медичної допомоги населенню, безпекою медичних виробів, дотриманням норм, стандартів та правил лікування, медичних технологій, ліцензійних угод, дозвільної та заборонної діяльності в охороні здоров’я. Тому, діяльність підрозділів міністерства охорони здоров’я не можна недооцінювати з погляду значущості його контрольно-наглядової діяльності для суспільства загалом, зокрема та опосередковано для соціально-економічного розвитку країни. Як цільові показники нижчого рівня можна виділити поряд зі смертністю та захворюваністю населення також такі універсальні показники для контролю та нагляду в цілому, як зниження кількості випадків заподіяння шкоди громадянам, підвищення ступеня задоволеності громадян. Доведено, що показник витрат на здійснюваний контроль та нагляд системи охорони здоров’я є не лише непрямим показником ефективності діяльності, але й досі дискусійним щодо широкого поширення і через складність обліку та формалізації якісних характеристик результатів діяльності наглядових відомств, а також багатофакторності самого здоров’я як явища і внаслідок величезної диференціації транспортної доступності та умов регіонів, де здійснюється контрольно-наглядова діяльність. У зв’язку з цим результати порівнянь за показником витрат на контрольно-наглядову функцію можуть бути некоректними. Проаналізовано, що система суспільно значущих показників та методика їх застосування дозволяє оцінити як професіоналізм і ефективність та результативність як служби загалом, і її окремих структурних ланок і навіть окремих державних службовців, їх реальний внесок у здоров’я та якість життя населення. До переваг системи застосування суспільно значущих показників слід віднести, крім точної спрямованості досягнення цілей соціально-економічного розвитку країни, відносну простоту здійснення моніторингу запропонованих показників, оцінки динамічних характеристик та порівняльного аналізу і в регіональному розрізі, і міжнародному рівні. Обґрунтовано, що нормативно-правові акти, що регламентують особливості державного контролю у сфері охорони здоров’я можна класифікувати на статутні, програмно-цільові, програми державних гарантій, акти, класифіковані за територіальним ознакою, а також акти, що встановлюють специфічні форми проведення державного контролю у сфері охорони здоров’я. На сьогоднішній день еволюція нормотворчості щодо державного контролю у сфері охорони здоров’я здійснюється в контексті конкретизації положень національного законодавства. Description: Будзин В. Р. Адміністративно-правові та інституційні аспекти контролю та нагляду в реалізації державної політики охорони здоров’я на сучасному етапі трансформацій / В. Р. Будзин, О. М. Штирьов // Публічне управління і адміністрування в Україні : наук. журн. – 2023. – Вип. 38. – С. 40–43. 2023-01-01T00:00:00Z