https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1489 2026-04-11T10:28:15Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1706 Title: Участь Арабської Республіки Єгипет у протидії тероризму на Близькому Сході за президентства А. Ф. ас-Сісі Authors: Тихоненко, І.; Христодорова, Ю. Abstract: У статті здійснено спробу аналізу участі Єгипту в протидії тероризму на Близькому Сході, що визначено одним із пріоритетів зовнішньополітичної стратегії держави за президентства А. Ф. ас-Сісі. Виявлено, що зовнішня політика Єгипту детермінується проблемами внутрішньополітичного розвитку після подій «Арабської весни». У протидії тероризму у регіоні Єгипет долучається до міждержавного співробітництва, бере участь у спільних військових навчаннях, антитерористичних операціях. Зокрема, заручившись підтримкою впливових країн в регіоні (Арабські Емірати та Саудівська Аравія) намагається посилити свій авторитет на Близькому Сході. Egypt’s foreign policy priorities are determined by the problems of domestic political development, regional and world trends. The events of 2011-2012 and «Arabic spring» have led to an imbalance in the political situation in the Middle East region and determined conflict situations. This article examines Egypt’s involvement in the combating terrorism in the Middle East (for instance Yemen, Syria) as a priority vector for the current President of the Arab Republic of Egypt (ARE) A. F El-Sisi. The ARE’s President El-Sisi is deeply concerned about the activities of terrorist organizations in the region. To counter this, one must act in coalition and stop the sources of terrorist financing. The main allies in this fight are Saudi Arabia and the United Arab Emirates. Cairo is actively involved in military operations against terrorist groups in the Middle East, both bilaterally and regional level (Operation in Yemen and participation in the Islamic Anti-Terrorist Coalition). However, official Cairo stresses the importance not only of counter-terrorism but also of the strengthening of state institutions in the regional countries, in which national armies play a leading role. ARE has also joined the boycott of Qatar, which has repeatedly supported financially terrorist groups in the Middle East. In turn, Cairo play the role of mediator in the resolution of regional conflicts with the terrorist component, which is a manifestation of a multilateral and somewhat restrained foreign policy activity at the present stage. For instance, the participations of Egypt in reconciliation between rival «Hamas» and «Fatah» groups in Palestine. In the Israeli-Palestinian confrontation, Egypt occupies a neutral position without provoking conflicts in the region. The authors conclude that Egypt is trying to maintain its influence as an important actor in the Middle East having allies and promoting an approach to counter terrorist groups. Description: Тихоненко І. Участь Арабської Республіки Єгипет у протидії тероризму на Близькому Сході за президентства А. Ф. ас-Сісі / І. Тихоненко, Ю. Христодорова // Acta de Historia & Politica : Saeculum XXI. – 2019. – Vol. I. – Р. 147–154. – Bibliogr. at the end of the art. 2019-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1705 Title: Кібербезпека : сучасні виклики перед Україною Authors: Худолій, А. Abstract: У статті розглянуто питання інформаційної безпеки України за останні кілька років, заходи здійснені урядом України і спрямовані на поліпшення її стану. Мета статті – висвітлити питання кіберзахисту України в світлі російської агресії проти України. Відсутність ґрунтовного законодавчого забезпечення кібербезпеки в Україні в умовах гібридної війни значно підвищує ризики руйнування національної системи. Проблема погіршується ще й тим фактом, що, сьогодні, в Україні відсутній єдиний центр координації роботи щодо законодавчого та нормативно-правового забезпечення ефективної системи кібербезпеки, яка б базувалась на комплексному реальному аналізі стану в зазначеній сфері, існуючих викликів, наявних і потенційних загроз, інтегрувалась в європейську та глобальну систему кібернетичної безпеки, мала б достатнє фінансове, організаційне, технічне та кадрове забезпечення. Автор розглядає основні документи, пов’язані з кібербезпекою в Україні, їхні сильні та слабкі сторони. Орієнтиром для створення законодавчої концептуальної основи у боротьбі з кіберзагрозами слугують документи прийняті СЄ та НАТО, які мають значно більше досвіду у кібернетичному протистоянні. Долучення України, її цивільних і військових органів до європейських і євроатлантичних ініціатив створює підґрунтя для цілеспрямованого процесу розвитку кібернетичної стратегії на державному та приватному рівнях. The article deals with information technologies, especially their application as war instruments. Cyber space, used by a state and its people, has a reverse side of it which is of a ruinous character, a threat and a danger for existence of a state, its functioning and survival. Ukraine is one of the countries which are suffering from cyber threats and danger is posed by its close neighbor – the Russian Federation. The purpose of the article is to highlight the issue of cybernetic defense of Ukraine in the light of the Russian information threat. The author has observed and analyzed the researches related to the topic of the article. Along with it he tried to answer the question about the measures taken by Ukrainian Government and Ukrainian state bodies in order to get ready to confront an information aggression and cybernetic attacks organized and launched against Ukraine, its state and private companies. The author draws attention to documents officially accepted by state bodies which lay the foundation for effective strategy in order to suppress cyber attack launched against Ukraine. He also managed to analyze cyber strategy of Ukrainian state bodies developed to protect Ukraine from modern style information war. As a matter of fact Ukraine is quite sensitive to cybernetic attacks. According to the research conducted by «Kaspersky Laboratory» (ITU, CSIS) in 2019, Ukraine ranged tenth from the bottom in the list of sixty countries. Certain criteria were applied for arrangement of the list. Among them: a percentage of virus infected phones, a percentage of virus infected computers, a number of malware financial attacks, a percentage of attacks of cyber criminals, countries best prepared for cybernetic attacks and countries with up to date laws. Unfortunately, Ukraine is behind many countries, even the neighboring ones, such as Russia, Poland, and Hungary. This fact pushes to think about the level of readiness to protect itself not only on physical, but also on information level and whether the President and the Government of Ukraine do their utmost to make the country strong enough. Cybernetic security is a hot issue not only in a civil sphere, but also in the sphere of military activity. And the cybernetic attack launched by aggressor have made Ukrainian militaries take measures to protect the country, strengthen cyber security and defense. And the standards set by NATO countries serve as a target to pursue in the near future. Hybrid war is one of the wars waged against Ukraine by the Russia Federation. It is a hidden style of war which combines a wide range of means such as political, economic, information and propaganda that accompany it for the whole period of war actions. So, to survive Ukraine has to change not only its military planning, but also information protection, improving security standards and taking protection measures in order to secure the state bodies and the people from cyber attacks, malware and the flow of dirty waters of propaganda, hatred and lies. Description: Худолій А. Кібербезпека : сучасні виклики перед Україною / А. Худолій // Acta de Historia & Politica : Saeculum XXI. – 2019. – Vol. I. – Р. 138–146. – Bibliogr. at the end of the art. 2019-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1704 Title: Росія в контексті зовнішньополітичної стратегії США : політико-дескриптивний аналіз постбіполярних часів Authors: Дудко, І. Abstract: Стаття орієнтована на політико-дескриптивний аналіз зовнішньополітичного курсу США періоду постбіполярних часів. Серед проблем в колі дискусії – фактори, що зумовлювали особливу увагу американського керівництва до Росії від початку постбіполярного світу, а також еволюцію стратегічних підходів США щодо Росії впродовж 1990-2010-х рр., включаючи військову агресію РФ проти Грузії (2008) і України (2014-2020) як етапів формування сучасного стану відносин по лінії США – РФ. The article is focused on the political and descriptive analysis of the U.S. foreign policy towards Russia under the post-bipolar times. Among the problems under discussion are the factors which caused special attention of the American leadership to Russia from the beginning of the post-bipolar world, as well as the evolution of the US strategic approaches to Russia during 1990-2010-s years, including military aggression of Russia against Georgia (2008) and Ukraine (2014-2020). Authoress applies to commonly acknowledged position that Russia as a great state will always be in the circle of the USA interests. This approach is based on the status of Russia as a nuclear power state and a member of the UN Security Council, which, despite difficulties of its internal development, maintains impact upon international relations. However, it is Russia’s influence on international relations that constitutes by reflecting imperial claims a threat to the world status quo, contrary to the position of the United States, and thus causes a line of rivalry between the parties. The paper is tracing the process of accumulation contradictions in the US-Russian relations, which led from the partnership to the state of a new Cold War between the parties. It is deliberated the problematical character of the American administration’s reaction to Russia’s aggression against and Georgia (2008) and, in turn, the sharpness of the USA’s reaction to the Russian-Ukrainian armed conflict in 2014. It Is noted that Ukrainian factor – according to rivalries of RF and the USA – had overcome the postSoviet space, but acquired a civilization nature. So, an aid to Ukraine from the USA in this respect has got an objective character regarding not only American national interests, but Western liberal values and freedoms. Description: Дудко І. Росія в контексті зовнішньополітичної стратегії США : політико-дескриптивний аналіз постбіполярних часів / І. Дудко // Acta de Historia & Politica : Saeculum XXI. – 2019. – Vol. I. – Р. 126–137. – Bibliogr. at the end of the art. 2019-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1703 Title: Концепт війни та миру у промовах Дональда Трампа та Володимира Зеленського Authors: Шевчук, О.; Кравченко, О. Abstract: У статті здійснюється спроба виокремити концепт війни та миру у президентських промовах Володимира Зеленського та Дональда Трампа та зробити порівняння цих позицій. Для аналізу використовуються інавгураційні промови та промови на Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2019 року. Загальний висновок в результаті роботи полягає в тому, що за наповненістю промови двох президентів є досить схожими за стилістикою та трансльованими меседжами, хоча, звичайно, і мають відмінності. In the article, authors show key issues about «war and peace» in public speeches of US President Donald Trump and Ukraine President Volodymyr Zelenskyy. Analyzing their policies and instruments authors find out that they have some similarities, such as populists’ appeals, stylistic constructions, pacific rhetoric, national identity, and unity, etc. Presidential speech is one of the instruments to approve the county’s way of life, to inform, to realize strategic plans, etc. Nowadays ones compare president Trump and president Zelenskyy according to their way of thinking and implementation of political activities. Even their pre-election campaigns had similar methods, technologies, and management. In-depth speech study of these presidents gives an opportunity to identify the factors on which traditionally base domestic and foreign policy, which components are «war and peace» topic that determines the relevance of the study. In the article, authors make an effort to analyze objectively «war and peace» issue, which is described by the globalization process in American and Ukrainian foreign policies. The USA has had a great impact on Ukraine’s development direction since its independence proclamation till today. Moreover, our country’s world integration, its joining to the global transformation in XXI century and formation of its own political processes need complex analysis and effective strategic reaction that could be possible in the condition of taking into account political traditions of providing world actors, first of all, USA. It should be highlighted that the rhetoric of US and Ukraine presidents is compatible with its syntactic structure and stylistic. Even language constructions and the bottom lines are spoken by simple short phrases, mostly common spoken language. Definitely, the essence of speeches is different because V. Zelenskyy is asking about the international community’s help and guiding and calls for Ukrainian nation unity, but D. Trump talks at most about Americans’ greatness and their significance in any his political decision. Pacific rhetoric is presented in both speeches, but V. Zelenskyy uses it in a little naïve way and it is comparable to begging for help and D. Trump uses it for forwarding economic benefits, in fact, implementing his businessman behavior. Thus, reality shows that the «war and peace» issue is truly important for all political leaders, especially, for those countries where are took place military actions. The question is in what methods this compromise should be reached. Description: Шевчук О. Концепт війни та миру у промовах Дональда Трампа та Володимира Зеленського / О. Шевчук, О. Кравченко // Acta de Historia & Politica : Saeculum XXI. – 2019. – Vol. I. – Р. 117–125. – Bibliogr. at the end of the art. 2019-01-01T00:00:00Z