https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1446 2026-04-10T09:07:52Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1719 Title: Витоки та ідейна основа проекту «Велика Албанія» Authors: Вовчук, Л.; Сирбу, О. Abstract: Зовнішньополітичний курс Республіки Албанія в кінці XX – на початку XXI ст., його основні тенденції та пріоритети становлять одну з ключових проблем для розуміння того, що відбувається у даний час на Балканському півострові і в Європі в цілому. В регіоні немає іншої держави, в історії та сучасності якого були б так тісно переплетені державні й етнічні мотиви. Необхідно підкреслити, що саме албанський фактор відіграє на даний час одну з ключових ролей у визначенні архітектури безпеки у балканському регіоні й ця роль, у перспективі, буде тільки зростати в силу його особливостей і тієї підтримки, якою він користується ззовні. The Greater Albania project is the idea of Albanians to create a state where the Albanian ethnic group is predominant. This project is supported by the state authorities, who openly declare the need to annex territories with a predominant Albanian population. Albania stands out from its neighbors on religious grounds, so it has enlisted the support of the entire Islamic world. The foreign policy course of the Republic of Albania at the end of the XX – beginning of the XXI century, its main tendencies and priorities are one of the key problems for understanding what is happening now on the Balkan Peninsula and in Europe as a whole. There is no other state in the region whose history and modernity are so closely intertwined with state and ethnic motives. The topic of the study is part of a wider range of issues related to international relations in the Balkans and in the region of SouthEastern Europe as a whole. It should be emphasized that the Albanian factor currently plays one of the key roles in determining the security architecture in the Balkan region and this role, in the long run, will only increase due to its features and the support it enjoys from outside. The origins and ideological basis of the Greater Albania project are clarified in the paper. Greater Albania today has little chance of becoming a reality. Instead, Russia’s efforts to increase its influence over Europe’s «powder keg» under the guise of «good intentions», in particular, to protect the fraternal Balkan peoples from Albanian nationalism, are more real. Description: Вовчук Л. Витоки та ідейна основа проекту «Велика Албанія» / Л. Вовчук, О. Сирбу // Acta de Historia & Politica : Saeculum XXI. – 2020. – Vol. IІ. – Р. 102–110. – Bibliogr. at the end of the art. 2020-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1718 Title: Інформаційні технології в бізнес-архіві Authors: Котляр, Ю.; Пустовойтенко, В. Abstract: Збільшення ефективності управління малим, середнім або великим бізнесом потребує вдосконалення роботи з документами, так як все управління базується на роботі з інформацією. Сьогодні кожен документ – це частина інформаційних ресурсів, більше того він є виробленим ресурсом, свідоцтвом діяльності організацій і джерелом інформації про ділові процеси, а якість інформації визначає якість роботи підприємства. Архів, як структурна ланка здатен збільшити ефективність управління малим, середнім або великим бізнесом, що потребує, у свою чергу, вдосконалення роботи з документами, так як все управління базується на роботі з інформацією. Today, every document is a part of the information resource produced, a certificate of activity. The quality of information determines the quality of the company’s work. Any company can create and use a business archive as a structural unit of the enterprise. Its main functions will be responsibility for corporate documents throughout their life cycle from creation to reuse, introduction of new information technologies in the storage process, systematization and control of documentation, work based on the principles of economy and efficiency. One of the reasons for organizing a business archive may be the need to monitor the company’s activities in collecting and processing documentation over several years in order to determine its industrial capacity, the fidelity of the Marketing policy and, in addition, such an archive may serve as a means of protecting the intellectual property of the company. Electronic documents are gradually replacing paper documents, so both an ordinary and business archive must actively use IT for speed and quality. In addition, a large number of scientists around the world have researched the business archive. The Business Archive is a powerful legal tool that can defend a company’s reputation, protect it from dishonorable actions by competitors and infringements by corrupt officials. This shows that people are interested in their own history and want to know what their history is like. The main features of the archive are the ability to collect, systematize, store and further use company documents. Both a large company and a representative of a small business can create such a structural unit as an archive. Description: Котляр Ю. Інформаційні технології в бізнес-архіві / Ю. Котляр, В. Пустовойтенко // Acta de Historia & Politica : Saeculum XXI. – 2020. – Vol. IІ. – Р. 96–101. – Bibliogr. at the end of the art. 2020-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1717 Title: Конфліктогенність афгансько-пакистанських відносин за президентства Authors: Тихоненко, І.; Уранова, В. Abstract: У статті здійснено аналіз динаміки конфліктогенності афгансько-пакистанських відносин за президентства А. Гані, яка залежить від наступних чинників: 1) традиційні загрози – прикордонне питання та проблема Пуштуністану; 2) «нетрадиційні» загрози – питання біженців, наркотрафіку та фінансування тероризму; 3) постафганське врегулювання як у форматі Афганістан-«Талібан»-Пакистан, так і під впливом зовнішніх сил – США, Китаю та Індії. Автори дійшли висновку щодо залежності пакистансько-афганської взаємодії від рівня довіри між державами, ефективності подолання загроз безпеці та впливу інших держав. The article attempts to analyze the dynamics of conflict nature in Afghanistan-Pakistan relations during the presidency of A. Ghani, which depends primarily on the implementation of security threats. The conflictofenic nature of the relations between Afghanistan and Pakistan can be discovered by several factors. Firstly, traditional threats to the security of the states are based on two issues – the Pashtun issue (the «Greater Pashtunistan» project may violate the territorial integrity of both states) and the unresolved passage of the Afghan-Pakistani border (non-recognition of the border by Afghanistan and the construction of a wall by Pakistan as its recognition). Secondly, non-traditional threats such as the problem of refugees, drug trafficking and terrorism. If the refugee issue is in some way as Pakistan’s pressure on Afghanistan through the process of forced repatriation, it has been found that countering drug trafficking and terrorism have facilitated cooperation between the governments of the two countries. Thirdly, main change in bilateral relations depends on the negotiation processes and Post-Afghan settlement with the intervention of third States in this difficult situation (US, China, India). A peaceful settlement is implemented by Afghanistan-Taliban-Pakistan negotiation with US participation as well. Taliban do not support the Kabul government, do not want to submit to US conditions, do not recognize their activities as terrorist. In turn, Pakistan, in line with Afghanistan’s position, supports the Taliban, that reduces the level of trust between states. The authors concluded that Afghan-Pakistan cooperation under the Presidency of Ashraf Ghani has a certain constructivism in the negotiations and political dialog. However, Afghanistan continues to depend on the influence of other states, including Pakistan, and needs attempts to negotiate not only from one side and to be more independent. Description: Тихоненко І. Конфліктогенність афгансько-пакистанських відносин за президентства / І. Тихоненко, В. Уранова // Acta de Historia & Politica : Saeculum XXI. – 2020. – Vol. IІ. – Р. 84–95. – Bibliogr. at the end of the art. 2020-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1716 Title: Еволюція публічної дипломатії НАТО Authors: Звездова, О.; Мокряк, А. Abstract: У сучасних умовах публічна дипломатія стає важливим структурним компонентом стратегії провідних акторів світової політики, до числа яких належить Організація Північноатлантичного договору (НАТО). Можна виділити кілька періодів, для кожного з яких характерні свій блок цілей і завдань публічної дипломатії, спрямованість їх розвитку відповідно до еволюції стратегічних установок блоку як моделі забезпечення колективної безпеки, такі як період холодної війни, період безпосередньо після закінчення холодної війни (або «період партнерства і співпраці» за термінологією НАТО) і період глобалізації (або «період нових умов безпеки після 11.09.2001» за термінологією НАТО). Публічна дипломатія НАТО включає сукупність форм і методів, сил і засобів пропаганди, а також способів групового спілкування, використовуваних для роз’яснення політики НАТО, сприяння у проведенні військових операцій і вирішенні інших завдань. Дана діяльність спрямована на формування «правильного розуміння» цільовими аудиторіями практичних кроків НАТО з підтримки стабільної обстановки у кризових регіонах, що виключає прояв ворожості з боку місцевого керівництва та населення щодо військовослужбовців блоку. In modern conditions, public diplomacy is becoming an important structural component of the strategy of leading actors in world politics, including the North Atlantic Treaty Organization (NATO). There are several periods, each characterized by its own block of goals and objectives of public diplomacy, the direction of their development in accordance with the evolution of the strategic attitudes of the bloc as a model of collective security, such as the Cold War, the «period immediately after the Cold War and cooperation» in NATO terminology) and the period of globalization (or the «period of new security conditions after 11.09.2001» in NATO terminology). NATO’s public diplomacy includes a set of forms and methods, forces and means of propaganda, as well as the means of group communication used to explain NATO’s policies, assist in military operations and other tasks. This activity is aimed at forming a «correct understanding» by the target audiences of NATO’s practical steps to maintain a stable situation in crisis regions, which eliminates hostility on the part of local leadership and the population towards the bloc’s troops. In 1991 and 1999, NATO’s strategic concepts were adopted, based on the political and military-strategic settings of the «flexible response» strategy, supplemented by changes in the military-political situation after the end of the Cold War. The largescale terrorist attack of 11 September 2001 marked the beginning of a «period of new security conditions» and set the alliance’s public diplomacy a set of tasks to actively engage new allies and partners, including in the Caucasus and Central Asia. An important area was to promote the coordination of diplomatic efforts between NATO, the EU and the OSCE, and to promote the «new face of NATO» in peacekeeping and humanitarian intervention. Description: Звездова О. Еволюція публічної дипломатії НАТО / О. Звездова , А. Мокряк // Acta de Historia & Politica : Saeculum XXI. – 2020. – Vol. IІ. – Р. 76–83. – Bibliogr. at the end of the art. 2020-01-01T00:00:00Z