https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1011 2026-03-04T17:45:38Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1034 Title: Розвиток багатостороннього міждержавного співробітництва щодо гендерних питань на Близькому Сході (кінець ХХ–початок ХХІ ст.) = Development of Multilateral Interstate Cooperation on Gender Issues in the Middle East (End of the 20 – beginning of the 21 century) Authors: Тихоненко, І.; Кириченко, Є. Abstract: У статті здійснено спробу аналізу розвитку форм та проявів багатостороннього міждержавного співробітництва щодо гендерних питань на Близькому Сході наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Регіон Близького Сходу у релігійному та цивілізаційному вимірах є досить специфічним щодо всеосяжного втілення ідей фемінізму та подолання гендерних розривів. Пороте, у результаті дослідження виявлено ефективність залучення регіону як до загальносвітових ініціатив щодо гендерних питань, так і формування власних механізмів та інструментів захисту жінок, що проявляється у наступному. По-перше, залученість регіону Близького Сходу як об’єкту діяльності Структури Організації ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок («ООН-Жінки») спрямованої на захист жінок у конфліктах та наданні рівних прав жінок поряд із чоловіками. По-друге, формування нормативної бази та програм з гендерної проблематики у діяльності регіональної організації – Ліги Арабських Держав (ЛАД). Виявлено, що наявний механізм міждержавної взаємодії в ЛАД щодо впровадження гендерної рівності та ролі жінки у арабському суспільстві не є достатньо ефективним зважаючи на рекомендаційний характер рішень організації і не реалізується на практиці повною мірою усіма близькосхідними державами. Позитивною є діяльність Арабської жіночої організації, яка має низку програми щодо захисту арабських жінок та їх прав. По-третє, досить розвиненим є діалог між Близьким Сходом та Північною Африкою у форматі регіону MENA – проведення Африкансько-арабських самітів між Африканським Союзом та Лігою Арабських Держав, що започатковані у 1977 р. та спрямовані на спільне вирішення гендерних питань. Автори дійшли висновку, що регіон Близького Сходу має подолати ще низку бар’єрів та внутрішньодержавних змін політики щодо захисту прав жінок, але започаткування та розвиток діалогу на багатосторонній основі є позитивним зрушенням у досягнені загальносвітових тенденцій щодо забезпечення гендерної рівності та фемінізму в цілому. The article attempts to analyze the development of forms and manifestations of multilateral intergovernmental cooperation on gender issues in the Middle East at the end of the 20th - beginning of the 21st century. The Middle East region, in religious and civilizational dimensions, is quite specific in terms of the comprehensive implementation of the ideas of feminism and overcoming gender gaps. However, as a result of the study, the effectiveness of the region’s involvement in both global initiatives on gender issues and the formation of its own mechanisms and tools for the protection of women was revealed, which is implemented in the following practical acts. Firstly, the involvement of the Middle East region as an object of activity of the United Nations Structure for Gender Equality and Empowerment of Women (“UN-Women”) aimed at protecting women in conflicts and granting equal rights to women alongside men. Secondly, the formation of a regulatory framework and programs on gender issues in the activities of the regional organization  the League of Arab States (LAD). It was found that the existing mechanism of intergovernmental cooperation in the LAD regarding the implementation of gender equality and the role of women in Arab society is not sufficiently effective, given the advisory nature of the organization’s decisions, and it is not sufficiently implemented in practice by all Middle Eastern states. It should be stressed on the positive and fruitful activity of the Arab Women Organization, which has a number of programs for the protection of Arab women and their rights. Thirdly, the dialogue between the Middle East and North Africa in the format of the MENA region is quite developed – the holding of African-Arab summits between the African Union and the League of Arab States, launched in 1977, which are aimed at jointly solving gender issues. The authors concluded that the Middle East region still has to overcome a number of barriers and domestic policy changes to protect women’s rights, but the initiation and development of dialogue on a multilateral basis is a positive step in achieving global trends in ensuring gender equality and feminism in general. Description: Тихоненко І. Розвиток багатостороннього міждержавного співробітництва щодо гендерних питань на Близькому Сході (кінець ХХ–початок ХХІ ст.) = Development of Multilateral Interstate Cooperation on Gender Issues in the Middle East (End of the 20 – beginning of the 21 century) / І. Тихоненко, Є. Кириченко / І. Тихоненко // Консенсус = CONSENSUS : електрон. істор. журн. – 2023. – № 1. – С. 140–153. – Бібліогр. 2023-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1033 Title: Геополітичні детермінанти розвитку наркотрафіку у державах «золотого трикутника» Authors: Чулкова, А. В.; Тихоненко, І. В. Description: Чулкова А. В. Геополітичні детермінанти розвитку наркотрафіку у державах «золотого трикутника» / А. В. Чулкова, І. В. Тихоненко. // Сімдесят перші економіко-правові дискусії. Серія «Соціальні науки» : Міжнарод. Наук.-практич. Інтернет-конф. 21–22 груд. 2022. – Тернопіль, Переворськ : ГО «Наукова спільнота» ; WSSG w Przeworsku, 2022. – С. 135– 137. – Бібліогр. 6 назв. 2022-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1032 Title: Countering COVID-19 as a Tool for Hybrid Influence of Russia and China on Regional Subsystems of International Relations : European and Asian Dimensions = Протидія COVID-19 як інструмент гібридного впливу Росії та Китаю на регіональні підсистеми міжнародних відносин : європейський та азійський виміри Authors: Shevchuk, О.; Tykhonenko, І. Abstract: In the XXI century the system of international relations has undergone transformations, including non-traditional determinants. This research drew attention to the impact of the COVID-19 pandemic on modernization of the policies of great powers, which began to use pandemic countermeasures as a tool of their influence on future post-COVID international order. The authors analyze the peculiarities of using “hard power” (economic pressure) and “soft power” (economic aid, cultural interaction), and sometimes a combination of these tools on the example of Russia and China in order to lobby their own position under the pandemic of COVID-19 in the relevant geopolitically close regions – Europe and Southeast Asia. This research analyses all above mentioned peculiarities based on chronological period – at the beginning of pandemic situation in 2020. It was found that Russia most actively used the effects of the beginning of global pandemic on the European direction of foreign policy, under the impact of energy factor and the formation of the image of “peacemaker” and the role of “messiah” in the region. In the study, Italy is an example of the use of hybrid influence from Russia, the spread of fakes and the presentation of the “weakness” of the EU at the beginning of the pandemic in a rapid political response to the threat. Southeast Asia became the region of Chinese foreign policy in counteracting COVID-19, where China’s “mask diplomacy” acts as a countermeasure to overcome conflict in the South China Sea, form a system of “subordination” and realization the idea of “community of common destiny”. The findings reveal that Russia and China can be characterized as states that have political regimes with special tools and mechanisms for policy implementation. Beijing and Moscow not only aim to strengthen their influence in neighboring regions, but also to oppose the United States. Analyzing political actions and mechanism that Russia and China used at the beginning of pandemic, the authors confirmed that both countries aim to use “vaccine diplomacy” as an effective tool for influencing the coronavirus international order У ХХІ ст. система міжнародних відносин зазнала трансформацій, зокрема і зі сторони нетрадиційних детермінуючих чинників. Це дослідження акцентує увагу на впливі пандемії COVID-19 на модернізацію політики великих держав, які почали використовувати контрзаходи пандемії як інструмент свого впливу на майбутній пост-коронавірусний міжнародний порядок. Проблеми всесвітньої історії. 2022. № 1(17) 182 Автори аналізують особливості використання «твердої сили» (економічний тиск) і «м’якої сили» (економічна допомога, культурна взаємодія), а іноді і гібриду цих інструментів на прикладі Росії та Китаю з метою лобіювання власної позиції в умовах пандемія COVID-19 у відповідних геополітично близьких регіонах – Європі та Південно-Східній Азії. У цьому дослідженні аналізуються всі вищезазначені особливості у певний хронологічно визначений період – початок світової пандемії COVID-19, зокрема, 2020 рік. Виявлено, що Росія найбільш активно використовувала вплив початку глобальної пандемії на європейський напрям зовнішньої політики апелюючи до енергетичного фактору та формування іміджу «миротворця» та ролі «месії» в регіоні. У дослідженні Італія є прикладом використання гібридного впливу з боку Росії, поширення фейків і представлення «слабкості» ЄС на початку пандемії у швидкому політичному реагуванні на загрозу. Південно-Східна Азія стала регіоном китайської зовнішньої політики у протидії COVID-19, де китайська «маскова дипломатія» виступає як контрзахід для подолання конфлікту в Південно-Китайському морі, формування системи «підпорядкування» та реалізації ідеї «спільноти єдиної долі». У результаті дослідження виявлено, що Росію та Китай можна охарактеризувати як держави, які мають політичні режими зі специфічними інструментами та механізмами реалізації політики. Офіційні Пекін і Москва мають на меті не лише посилити свій вплив у сусідніх регіонах, а й протистояти США. Аналізуючи політичні дії та механізми, які використовували Росія та Китай на початку пандемії, автори підтвердили, що обидві країни прагнуть використовувати «дипломатію вакцин» як ефективний інструмент впливу на міжнародний порядок у пост-коронавірусу добу. Description: Shevchuk O. Countering COVID-19 as a Tool for Hybrid Influence of Russia and China on Regional Subsystems of International Relations : European and Asian Dimensions = Протидія COVID-19 як інструмент гібридного впливу Росії та Китаю на регіональні підсистеми міжнародних відносин : європейський та азійський виміри / O. Shevchuk , I. Tykhonenko // Проблеми всесвітньої історії. – 2022. – № 1 (17). – С. 158–182. – Бібліогр. 64 назви. 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1031 Title: Багатостороння дипломатія Монгольської народної республіки у ХХІ столітті = Multilateral Diplomacy of the Mongolian People’s Republic in the XXI Century Authors: Тихоненко, І.; Хамула, М. Abstract: Стаття присвячена розвитку багатосторонньої дипломатії Монголії у ХХІст., зважаючи на участь держави у міжнародних міжурядових організаціях. Монголія, маючи специфічне геополітичне положення – між Росією та Китаєм, у ХХІст. намагається вийти з-під тотального впливу цих двох держав, реалізовуючи концепцію «третього сусіда» у зовнішній політиці. Автори дійшли висновку, що взаємодія Монголії з міжнародними організаціями має позитивний вплив на позиціонування держави на міжнародній арені та є варіантом модернізації концепту «третього сусіда»: 1) розширення співробітництва з ООН, ШОС, АСЕАН та ОБСЄ сприяє залученню до взаємодії більшої кількості держав як на глобальному, так і регіональному рівнях; 2)участь у СОТ дозволяє розвивати торгівельну політику та інвестиційний потенціал держави; 3)співробітництво з НАТО та залучення США – перспективи модернізації армії, хоча і перетворення Монголії на інструмент «стримування» Китаю у зовнішній політиці Вашингтону.The article describes Mongolia’s multilateral diplomacy due to the state’s cooperation with international intergovernmental organizations. In particular, it was found that Mongolia, having a specific geopolitical position – between Russia and China, tries to get out from the total influence of these two powerful states in the XXI century. Official Ulaanbaatar implements the concept of «third neighbor» in its foreign policy. The authors conclude that Mongolia’s interaction especially with international intergovernmental organizations becomes an option to modernize the concept of «third neighbor» that can be described by several trends. Firstly, the expansion of cooperation with United Nations as the universal international organization gives the opportunities for Mongolian foreign policy initiatives and creation of positive image at the global level (for instance, peacekeeping activities). Secondly, cooperation with the Shanghai Cooperation Organization (SCO), the Association of Southeast Asian Nations (ASEAN) and the Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE) at the regional level, helps to involve more states in bilateral cooperation in different spheres – from security to economic and humanitarian cooperation. Thirdly, Mongolia’s cooperation within economic and military-political organizations allows to distance itself from Russian and Chinese influence. Especially, participation in the World Trade organization (WTO) provides the diversification of trade policy and development of investment potential of the state. At the same time, cooperation with NATO and US involvement in it give the prospects for army modernization, however, such cooperation due to Mongolia’s geopolitical location, can be described by the perspectives of the transformation of Mongolia into an instrument of «deterrence» of China in US foreign policy. Despite the fact that active cooperation with a number of international organizations began only in the XXI century, it can be argued that it has a positive effect on the positioning of Mongolia in the international arena. Description: Тихоненко І. Багатостороння дипломатія Монгольської народної республіки у ХХІ столітті = Multilateral Diplomacy of the Mongolian People’s Republic in the XXI Century / І. Тихоненко, М. Хамула // Старожитності Лукомор'я : електрон. історич. журн. / Нац. спілка краєзнавців України ; Миколаїв. обл. орг-я ; Наук.-дослід. Центр ; «Лукомор’я». – Миколаїв, 2021. – Вип. 5(8). – С. 156–164. – Бібліогр. 42 назви. 2021-01-01T00:00:00Z