https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3121 2026-07-26T13:03:17Z 2026-07-26T13:03:17Z Одробінський, Ю. В. Тригуб, О. Л. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3294 2026-07-21T07:19:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Дизайн ірреального : художня морфологія та методи трансформації образу в массюрреалістичній графіці Authors: Одробінський, Ю. В.; Тригуб, О. Л. Abstract: У статті представлено результати комплексного мистецтвознавчого дослідження феномену массюрреалізму в контексті сучасної візуальної культури та графічного дизайну. Актуальність роботи зумовлена необхідністю докорінного переосмислення традиційних методів візуальної комунікації, які в умовах надмірного інформаційного шуму втрачають свою ефективність. У дослідженні обґрунтовано, що массюрреалізм сьогодні постає не лише як стилістичний напрям, що наслідує класичний сюрреалізм, а як цілісна когнітивно-художня технологія, що трансформує рекламний постер із простого засобу інформування на автономне художнє середовище. У роботі детально проаналізовано художню морфологію ірреального образу. Доведено, що массюрреалістичний метод базується на радикальній трансформації об’єктивної форми через механізми аглютинації, дисторсії та анахронізму. Поєднання фотореалістичної переконливості з онтологічним абсурдом створює специфічний ефект «візуального виклику», який долає інерцію сприйняття реципієнта. Використання цих методів дозволяє дизайнерам створювати образи з надвисоким рівнем когнітивного утримання, де інтелектуальна напруга стає запорукою запам’ятовуваності бренду. Особлива увага приділена архітектоніці ірреального простору, яка тримається на принципі «структурованої лакунарності». Встановлено, що навмисне створення смислових інтервалів та використання мультистабільних образів докорінно змінює роль глядача: він перестає бути пасивним об’єктом впливу і стає активним суб’єктом-співавтором, який інтелектуально завершує художню цілісність твору. Цей процес забезпечує ефект когнітивного інсайту, що закріплює глибокий емоційний резонанс та лояльність до візуального повідомлення. На рівні семантики та символізму в статті розкрито стратегії міфологізації об’єктів. Шляхом концептуального злиття комерційного продукту з архетиповими образами відбувається символічна конверсія споживчого об’єкта на актуальну візуальну міфологему, що володіє позачасовою цінністю. Естетика дисонансу та стан трансгресії, притаманні массюрреалізму, дозволяють бренду стати невід’ємною частиною сучасної візуальної культури, а не просто елементом ринкових відносин. Окрема частина статті присвячена впливу дигітальної естетики (CGI, AI, AR) на розвиток массюрреалістичного методу. Виявлено, що цифрові технології є медіумом, який дозволяє матеріалізувати найскладніші метафори з безпрецедентною достовірністю. Це відкриває шлях до створення персоналізованої, динамічної ірреальності, яка відповідає запитам сучасної цифрової епохи. Зазначено, що массюрреалістична графіка є найбільш адаптивною стратегією комунікації, де інтелектуальний виклик стає головним інструментом зв’язку між брендом та споживачем. Description: Одробінський Ю. В., Тригуб О. Л. Дизайн ірреального : художня морфологія та методи трансформації образу в массюрреалістичній графіці. Український мистецтвознавчий дискурс = Ukrainian Art Discourse. 2026. Вип. 3. С. 242–250 . DOI : 10.32782/uad.2026.3.3

2026-01-01T00:00:00Z Атлантов, В. В. Корнюков, Ю. К. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3293 2026-07-21T07:20:01Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Феномен цифрової тактильності у сучасному цифровому дизайні Authors: Атлантов, В. В.; Корнюков, Ю. К. Abstract: У статті представлено комплексне міждисциплінарне дослідження трансформації візуальних мов у сучасному графічному дизайні, зосереджене на системному переході від тривалого домінування функціонального мінімалізму (Flat Design) до формування та активного поширення нового естетичного феномену – візуально-тактильної ілюзорності. Авторами проведено ґрунтовний аналіз генезису цифрових інтерфейсів останнього десятиліття та виявлено закономірні причини зростаючої естетичної втоми користувачів від візуально-гомогенних, геометрично ідеальних плоских поверхонь. Доведено, що така візуальна монотонність та відсутність фізичних маркерів призводять до вираженого ефекту сенсорної депривації, що, у свою чергу, спричиняє когнітивне відчуження людини від цифрового продукту. У межах наукового пошуку здійснено детальну деконструкцію еволюційних етапів візуальних архетипів на прикладі іконічного образу поштового конверта. Автори простежують шлях від радикального скевоморфізму 2000-х років з його детальним копіюванням фізичних об’єктів, через період абстрактного аскетизму, до сучасної концепції візуально-опосередкованої тактильності, яка визначається як синтез композиційної чистоти з глибинними властивостями матеріального світу. Особливу увагу в роботі приділено технологічним детермінантам формування ілюзорної тактильної рецепції. На основі серії практичних експериментів із використанням сучасного інструментарію 3D-графіки (3ds Max, Blender) та систем фізично коректного рендерингу (PBR), визначено механіку впливу ключових параметрів матеріалу на підсвідомий відгук глядача. Досліджено роль показників Roughness (мікро-шорсткість), використання карт нормалей (Normal Maps) для імітації мікрорельєфу та параметру Metallic для відтворення теплопровідних властивостей поверхонь. Теоретично обґрунтовано психофізіологічний механізм візуальної синестезії, за якого специфічні цифрові маркери, такі як візуальна мікрофактурність, м’яке розсіювання світла та фізично достовірна тінь, активують функції головного мозку, відповідальні за сприйняття дотику, створюючи ілюзію фізичної присутності об’єкта. Наукова новизна роботи полягає у визначенні візуально-тактильної ілюзорності як закономірного компенсаторного механізму гуманізації цифрового простору. Доведено, що використання імітаційної нелінійності поверхонь та аффордансів дозволяє суттєво знизити когнітивне навантаження на користувача. Стаття пропонує нову візію дизайну як інструменту проектування мультисенсорного середовища, де цифрова матеріальність стає фундаментальним стандартом комунікації в епоху іммерсивних технологій. Description: Атлантов В. В., Корнюков Ю. К. Феномен цифрової тактильності у сучасному цифровому дизайні. Український мистецтвознавчий дискурс = Ukrainian Art Discourse. 2026. Вип. 3. С. 31–39. DOI : 10.32782/uad.2026.3.3

2026-01-01T00:00:00Z Tryhub, O. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3136 2026-03-04T12:20:56Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Conditions of the forming willingness to self-education of future fashion designers Authors: Tryhub, O.

2021-01-01T00:00:00Z Тригуб, О. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3135 2026-03-04T12:22:20Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Актуальні проблеми фахової підготовки майбутніх дизайнерів у закладах вищої освіти України : теоретичні та прикладні аспекти Authors: Тригуб, О. Abstract: У статті виокремлені актуальні тенденції у теорії та практиці фахової підготовки майбутніх дизайнерів у закладах вищої освіти України, які стосуються розуміння термінів “професійне мислення” та “структура професійного мислення майбутнього дизайнера” та сутнісний зміст дизайнерської професійної підготовки. Аналіз наукових джерел дозволив нам сформулювати власне визначення терміну “професійне мислення (майбутнього) дизайнера”, яке нами розуміється як клієнт-орієнтована проектна діяльність яка поєднує логіку, інтуїцію, мистецтво, комерцію і науку. А структура професійного мислення (майбутнього) дизайнера нами розглядається як динамічна спіраль циклів, які є послідовністю самодостатніх, самокомпенсаційних і самовдоскональних мікропроцесів спрямованих на інтуїтивно-художнє і критичнологічне осмислення і реалізацію дизайнерського завдання. Description: Тригуб О. Актуальні проблеми фахової підготовки майбутніх дизайнерів у закладах вищої освіти України : теоретичні та прикладні аспекти. Молодь і ринок. 2020. №1 (180). С. 159–165. DOI : 10.24919/2308-4634.2020.196216

2020-01-01T00:00:00Z