https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3085 2026-05-13T20:23:46Z 2026-05-13T20:23:46Z Штирьов, О. М. Жовнірчик, Я. Ф. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3198 2026-05-13T07:16:57Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Глобальна демократія як інструмент розвитку інноваційного лідерства Authors: Штирьов, О. М.; Жовнірчик, Я. Ф. Abstract: У статті досліджено сутність глобальної демократії як ключового чинника розвитку іннова-ційного лідерства у контексті глобалізаційних трансформацій. Констатовано, що глобальна де-мократія формується як система політичних відносин, у межах якої демократичні принципи поширюються за межі національних держав і реалізуються через міжнародні інституції, циф-рові платформи участі громадян та мережі співпраці. Зазначено, що питання інновацій є вирішальними для будь-якої організації, в сучасних умовах розвитку. В той же час глобалізація вка-зує на необхідність формування нового типу лідерства, відмінного від того, яке процвітало в контрольованому середовищі. Сформовано авторське бачення поняття інноваційне лідерство яке визначено як здатність суб'єкта управління ініціювати, впроваджувати та масштабувати інноваційні зміни, спрямованіна сталий розвиток організацій і суспільства в умовах невизначеності. Обгрунтовано, що в сучасних умовах актуалізуються виклики інноваційного лідерства у глобальному демократичному середовищі. Це інформаційні та кіберзагрози, кризу довіри до політичних інститутів; швидкість технологічних змін; глобальну конкуренцію знань, та соціальну поляризацію суспільства. Проаналізовано основні характеристики інноваційного лідера, визначено його роль у забезпеченні ефективного публічного управління, формуванні сучасної політики та розвитку демократичних інституцій. Представлено процес взаємодії глобальної демократії та інноваційноголідерства у форматі концептуальної моделі інноваційного лідерства, яка позиціонується якінтеграційний механізм взаємодії інституційних, технологічних та соціальних чинників розвит-ку глобальної демократії. Доведено, що інноваційне лідерство виступає стратегічним ресурсом підвищення адаптивності державного управління до глобальних викликів. The article explores the essence of global democracy as a key factor in the development of innovativeleadership in the context of globalization transformations. It is stated that global democracy is formedas a system of political relations within which democratic principles extend beyond the borders ofnational states and are implemented through international institutions, digital platforms for citizenparticipation and networks of cooperation. It is noted that innovation issues are crucial for anyorganization in modern conditions of development. At the same time, globalization indicates the needto form a new type of leadership, different from the one that flourished in a controlled environment.The author's vision of the concept of innovative leadership is formed, which is defined as the abilityof a management entity to initiate, implement and scale innovative changes aimed at the sustainabledevelopment of organizations and society in conditions of uncertainty.It is substantiated that in modern conditions the challenges of innovative leadership in a globaldemocratic environment are becoming more urgent. These are information and cyber threats, a crisisof trust in political institutions; the speed of technological change; global competition of knowledge,and social polarization of society.The main characteristics of an innovative leader are analyzed, his role in ensuring effective publicadministration. The process of interaction between global democracy and innovative leadership ispresented in the format of a conceptual model of innovative leadership, which is positioned as anintegration mechanism for the interaction of institutional, technological and social factors of thedevelopment of global democracy. It is proven that innovative leadership acts as a strategic resourcefor increasing the adaptability of public administration.; У статті досліджено сутність глобальної демократії як ключового чинника розвитку іннова-ційного лідерства у контексті глобалізаційних трансформацій. Констатовано, що глобальна де-мократія формується як система політичних відносин, у межах якої демократичні принципи поширюються за межі національних держав і реалізуються через міжнародні інституції, циф-рові платформи участі громадян та мережі співпраці. Зазначено, що питання інновацій є вирішальними для будь-якої організації, в сучасних умовах розвитку. В той же час глобалізація вка-зує на необхідність формування нового типу лідерства, відмінного від того, яке процвітало в контрольованому середовищі. Сформовано авторське бачення поняття інноваційне лідерство яке визначено як здатність суб'єкта управління ініціювати, впроваджувати та масштабувати інноваційні зміни, спрямованіна сталий розвиток організацій і суспільства в умовах невизначеності. Обгрунтовано, що в сучасних умовах актуалізуються виклики інноваційного лідерства у глобальному демократичному середовищі. Це інформаційні та кіберзагрози, кризу довіри до політичних інститутів; швидкість технологічних змін; глобальну конкуренцію знань, та соціальну поляризацію суспільства. Проаналізовано основні характеристики інноваційного лідера, визначено його роль у забезпеченні ефективного публічного управління, формуванні сучасної політики та розвитку демократичних інституцій. Представлено процес взаємодії глобальної демократії та інноваційноголідерства у форматі концептуальної моделі інноваційного лідерства, яка позиціонується якінтеграційний механізм взаємодії інституційних, технологічних та соціальних чинників розвит-ку глобальної демократії. Доведено, що інноваційне лідерство виступає стратегічним ресурсом підвищення адаптивності державного управління до глобальних викликів. The article explores the essence of global democracy as a key factor in the development of innovativeleadership in the context of globalization transformations. It is stated that global democracy is formedas a system of political relations within which democratic principles extend beyond the borders ofnational states and are implemented through international institutions, digital platforms for citizenparticipation and networks of cooperation. It is noted that innovation issues are crucial for anyorganization in modern conditions of development. At the same time, globalization indicates the needto form a new type of leadership, different from the one that flourished in a controlled environment.The author's vision of the concept of innovative leadership is formed, which is defined as the abilityof a management entity to initiate, implement and scale innovative changes aimed at the sustainabledevelopment of organizations and society in conditions of uncertainty.It is substantiated that in modern conditions the challenges of innovative leadership in a globaldemocratic environment are becoming more urgent. These are information and cyber threats, a crisisof trust in political institutions; the speed of technological change; global competition of knowledge,and social polarization of society.The main characteristics of an innovative leader are analyzed, his role in ensuring effective publicadministration. The process of interaction between global democracy and innovative leadership ispresented in the format of a conceptual model of innovative leadership, which is positioned as anintegration mechanism for the interaction of institutional, technological and social factors of thedevelopment of global democracy. It is proven that innovative leadership acts as a strategic resourcefor increasing the adaptability of public administration. Description: Штирьов О. М., Жовнірчик Я. Ф. Глобальна демократія як інструмент розвитку інноваційного лідерства. Інвестиції : практика та досвід : наук.-прак. журн. 2026. № 6. Берез. С. 314–319. URL : https://nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/9477/9629; Штирьов О. М., Жовнірчик Я. Ф. Глобальна демократія як інструмент розвитку інноваційного лідерства. Інвестиції : практика та досвід : наук.-прак. журн. 2026. № 6. Берез. С. 314–319. URL : https://nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/9477/9629

2026-01-01T00:00:00Z Штирьов, О. М. Антонова, Л. В. Сухорукова, А. Л. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3197 2026-05-13T07:41:21Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Податкова культура в системі реалізації ефективної податкової політики : фокус на цифровізацію Authors: Штирьов, О. М.; Антонова, Л. В.; Сухорукова, А. Л. Abstract: У статті проаналізовано роль податкової культури в системі реалізації податкової політики вумовах цифровізації.Наголошено що цифровізація набула настільки всеосяжного характеру, що сьогодні практично неможливо виокремити сферу суспільного життя, яка б не зазнала її впливу. Показано, що податкова політика при цьому розглядається як складова соціально-економічної політики держави, спрямована на формування ефективної податкової системи, здатної стимулювати накопичення та раціональне використання національного багатства, узгоджувати інтереси різних суб'єктів економіки та, як наслідок, забезпечувати сталий соціально-економічний розвиток суспільства. Доведено, що важливою складовою податкової політики є податкова культура, яка поєднує в собі елементи як формальних інститутів, до яких належать законодавчі та інші нормативно-правові акти, так і неформальних інститутів, що охоплюють усталені традиції, звички та практики нарахування і сплати податків. Констатовано, що ефективність функціонування податкової системи в цифровому середовищі значною мірою залежить від професійної підготовки персоналу податкових органів, їхньої готовності працювати з автоматизованими інформаційними системами, електронними сервісами. Акцентовано увагу на тому, що професіоналізм і взаємна відповідальність виступають ключовими індикаторами нового рівня співпраці між державою та платниками податків, а такожсвідчать про сформованість високої податкової культури та податкової дисципліни.Розроблено концептуальну модель реалізації податкової культури як складової податкової політики в умовах цифровізації, яка дає підстави підсумувати, що податкова культура в умовах цифровізації виступає інституційно-поведінковим механізмом реалізації податкової політики,що поєднує правове регулювання, цифрові інструменти адміністрування та соціальну відповідальність платників податків, при цьому кожен учасник податкових відносин індивідуально формує власний рівень податкової культури, який визначається сукупністю прийнятих ним норм, правил і ціннісних орієнтацій.The article analyzes the role of tax culture in the system of tax policy implementation in the contextof digitalization.It is emphasized that digitalization has become so comprehensive that today it is practically tosingle out a sphere of public life that would not be affected by it. It is shown that tax policy is consideredas a component of the state's socio-economic policy, aimed at forming an effective tax systemcapable of stimulating the accumulation and rational use of national wealth, coordinating the interestsof various economic entities and, as a result, ensuring sustainable development of society.The formation of discipline is possible with a high tax culture, which ensures the fulfillment of taxobligations and contributes to building relations between the state and taxpayers.It is proved that an important component of tax policy is tax culture, which combines elements ofboth formal institutions, which include legislative and other regulatory legal acts, and informalinstitutions, which encompass established traditions, habits and practices of calculating and payingtaxes.It is stated that the effectiveness of the functioning of the tax system in the digital environmentlargely depends on the professional training of tax authorities, their readiness to work with automatedinformation systems, electronic services. Attention is focused on the fact that professionalism andmutual responsibility are key indicators of a new level of cooperation between the state and taxpayers,and also indicate the formation of a high tax culture and tax discipline.A conceptual model of the implementation of tax culture as a component of tax policy in the contextof digitalization has been developed, which gives grounds to conclude that tax culture in the contextof digitalization is an institutional and behavioral mechanism for implementing tax policy, combining,digital administration tools and social responsibility of taxpayers, while each participant in taxrelations individually forms his own level of tax culture, which is determined by the set of norms, rules and value orientations adopted by him. Description: Штирьов О. М., Антонова Л. В., Сухорукова А. Л. Податкова культура в системі реалізації ефективної податкової політики : фокус на цифровізацію. Інвестиції : практика та досвід : наук.-прак. журн. 2026. № 2. Січ. С. 322–328. URL : https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/8770/8910

2026-01-01T00:00:00Z Сухорукова, А. Л. Антонова, Л. В. Штирьов, О. М. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3196 2026-05-13T07:20:42Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Підвищення ефективності податкової політики через модернізацію управлінських рішень у сфері формування податкової культури Authors: Сухорукова, А. Л.; Антонова, Л. В.; Штирьов, О. М. Abstract: У статті досліджено проблеми та напрями підвищення ефективності податкової політики вумовах сучасних соціально-економічних трансформацій через модернізацію управлінських рішень у сфері формування податкової культури. Акцентовано увагу на тому, що результативність податкової системи визначається не лише фіскальними інструментами та нормативно-правовим регулюванням, а й рівнем податкової свідомості, дисципліни, довіри до держави та готовністю платників до добровільного виконання податкових зобов'язань. Податкову культуру розглянуто як важливий соціально-економічний чинник забезпечення стабільності бюджетних надходжень і зменшення масштабів тіньової економіки. Проаналізовано основні сучасні проблемні питання у сфері сплати податків в Україні, зокрема поширення тіньової економіки, нестабільність податкового законодавства, домінування фіскально-контрольного підходу, недостатній рівень довіри до податкових органів та обмежену ефективність традиційних управлінських механізмів. Обгрунтовано доцільність переходу досервісно-орієнтованої та ризик-орієнтованої моделі податкового управління, спрямованої напартнерську взаємодію з платниками податків.Значну увагу приділено модернізації управлінських рішень шляхом цифровізації податкового адміністрування, розвитку електронних сервісів, автоматизації податкових процесів і використання аналітики даних. Розкрито роль комунікаційної політики держави, міжвідомчої інтеграції інформаційних систем, інституційного та кадрового забезпечення цифрової трансформації, а також важливість кібербезпеки для підвищення довіри платників податків. Підкреслено доцільність системного оцінювання результативності управлінських рішень з урахуваннямїх впливу не лише на фіскальні показники, а й на рівень податкової культури.Зроблено висновок, що комплексна модернізація управлінських рішень у податковій сферістворить передумови для підвищення ефективності податкової політики, зміцнення фінансової стійкості держави, стабільного бюджетного наповнення та сталого соціально-економічного розвитку й підвищення довіри суспільства до податкової системи.The article examines the problems and directions of increasing the efficiency of tax policy in thecontext of modern socio-economic transformations through the modernization of managementdecisions in the field of tax culture formation. The emphasis is on the fact that the effectiveness ofthe tax system is determined not only by fiscal instruments and regulatory frameworks, but also bythe level of tax awareness, discipline, trust in the state and the willingness of taxpayers to voluntarilyfulfill tax obligations. Tax culture is considered as an important socio-economic factor in ensuringthe stability of budget revenues and reducing the scale of the shadow economy. The main currentproblematic issues in the field of tax payment in Ukraine are analyzed, in particular, the spread of theshadow economy, the instability of tax legislation, the dominance of the fiscal-control approach, theinsufficient level of trust in tax authorities and the limited effectiveness of traditional managementmechanisms. The feasibility of transitioning to a service-oriented and risk-oriented model of taxadministration aimed at partnership interaction with taxpayers is substantiated.Significant attention is paid to the modernization of management decisions through thedigitalization of tax administration, the development of electronic services, the automation of taxpro cesses and the use of d ata an alyti cs. Th e role of the sta te's c ommun icatio n poli cy,interdepartmental integration of information systems, institutional and personnel support for digitaltransformation, as well as the importance of cybersecurity for increasing taxpayer trust are revealed.The feasibility of systematically assessing the effectiveness of management decisions is emphasized,taking into account their impact not only on fiscal indicators, but also on the level of tax culture.It is concluded that the comprehensive modernization of management decisions in the tax spherewill create the prerequisites for increasing the efficiency of tax policy, strengthening the financialstability of the state, stable budget filling and sustainable socio-economic development, andincreasing public trust in the tax system. Description: Сухорукова А. Л., Антонова Л. В., Штирьов О. М. Підвищення ефективності податкової політики через модернізацію управлінських рішень у сфері формування податкової культури. Інвестиції : практика та досвід : наук.-прак. журн. 2026. № 4. Лют. С. 294–300. URL : https://nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/9093/9244

2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3180 2026-04-15T07:42:31Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Інвестиції : практика та досвід, 2026. № 7 Description: Інвестиції : практика та досвід : наук.-практ. журн. / ред. В. М. Ємельянов ; ЧНУ ім. Петра Могили. Миколаїв : Тов. «ДКС Центр», 2026. № 7. Квіт. 515 с.

2026-01-01T00:00:00Z