https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2967 2026-04-11T14:15:55Z 2026-04-11T14:15:55Z Штирьов, О. М. Кузнецова, О. А. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3156 2026-04-03T07:45:13Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Вплив процесу глобалізації на реалізацію управлінських рішень в публічному управлінні : фокус на ментальне здоров’я Authors: Штирьов, О. М.; Кузнецова, О. А. Abstract: У статті досліджено особливості впливу процесу глобалізації на реалізацію управлінських рішень в публічному управлінні із урахуванням фактору ментального здоров’я. Обґрунтовано, що сучасні соціально економічні та політичні процеси формують нові виклики для публічного управління, що потребує інтеграції психологічного виміру у процес прийняття управлінських рішень. Показано що проблематика ментального здоров’я набуває особливої актуальності в сучасному глобалізованому світі, де швидкість соціальних змін і складність управлінських процесів можуть призводити до зростання рівня стресу, професійного вигорання та емоційної дезадаптації. У контексті зростання ролі управління у різних сферах діяльності держави актуалізується процес впровадження сучасних моделей прийняття інноваційних управлінських рішень в умовах глобалізації. Сучасні вимоги спонукають систему публічного управління активно впроваджувати різноманітні практики підтримки ментального здоров’я персоналу. До них належать програми психологічної підтримки, тренінги зі стресостійкості та емоційної саморегуляції, розвиток емоційного інтелекту керівників, а також формування культури відкритої комунікації та взаємної підтримки в колективі. Важливим напрямом є створення сприятливого робочого середовища як визначального вектору професійного розвитку. Розкрито взаємозв’язок між управлінськими практиками, психоемоційним станом персоналу та ефективністю організаційної діяльності. Запропоновано концептуальну модель впливу глобалізації на реалізацію управлінських рішень у публічному управлінні з урахуванням особливостей ментального здоров’я. Визначено перспективні напрями розвитку управлінських рішень в системі публічного управління з акцентом на ментальне здоров’я спрямованих на формування психологічно безпечного управлінського середовища. The article examines the peculiarities of the impact of the globalization process on the implementation of management decisions in public administration, taking into account the mental health factor. It is substantiated that modern socio economic and political processes create new challenges for public administration, which requires the integration of the psychological dimension into the process of making management decisions. It is shown that the issue of mental health is gaining particular relevance in the modern globalized world, where the speed of social changes and the complexity of management processes can lead to an increase in the level of stress, professional burnout and emotional maladjustment. In the context of the growth of the role of management in various spheres of state activity, the process of implementing modern models of making innovative management decisions in the context of globalization is becoming more relevant. Modern requirements encourage the public administration system to actively implement various practices to support the mental health of personnel. An important direction is the creation of a favorable working environment as a determining vector of professional development. The relationship between management practices, the psycho-emotional state of personnel and the effectiveness of organizational activities is revealed. A conceptual model of the impact of globalization on the implementation of management decisions in public administration, taking into account the characteristics of mental health, is proposed. Promising directions for the development of management decisions in the public administration system with an emphasis on mental health, aimed at the formation of a psychologically safe management environment, are identified. Description: Штирьов О. М., Кузнецова О. А. Вплив процесу глобалізації на реалізацію управлінських рішень в публічному управлінні : фокус на ментальне здоров’я = Impact of the globalization process on the implementation of management decisions in public administration : focus on mental health. Державне управління : удосконалення і розвиток. 2026. № 3. URL : https://nayka.com.ua/index.php/dy/article/view/9418/9570

2026-01-01T00:00:00Z Штирьов, О. М. Жовнірчик, Я. Ф. Антонова, Л. В. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3055 2026-01-09T11:30:13Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Роль процесу управління персоналом у розвитку державної служби країн ЄС Authors: Штирьов, О. М.; Жовнірчик, Я. Ф.; Антонова, Л. В. Abstract: У статті зроблена спроба з’ясувати роль та вплив процесу управління персоналом на розвиток державної служби в країнах ЄС. У вступній частині зазначено що запровадження сучасних зарубіжних підходів до управління персоналом у системі державної служби має на меті задовольнити зростаючі потреби суспільства й державних інституцій у висококваліфікованих експертах. Водночас це відкриває нові можливості для професійної самореалізації державних службовців, які відіграють провідну роль у здійсненні національних реформ та забезпеченні сталого розвитку країни в умовах євроінтеграції. Основна частина присвячена питанням потреби у формуванні європейської моделі управління персоналом яка ґрунтується на ідеї, що культурні та законодавчі аспекти відрізняються від країни до країни та вимагають впровадження нових підходів та розуміння людських ресурсів у Європі. Запропоновано власну концептуальну модель управління персоналом державної служби в європейському контексті, як заснована на фундаментальних засадах. Зазначено що представлена концептуальна модель управління персоналом державної служби обмежена різноманітністю законодавчих обмежень, характерних як для Європейського Союзу, так і для кожної країни європейського регіону. Також зазанчена модель управління персоналом обмежена високим ступенем державного втручання в регулювання стратегій та політики управління людськими ресурсами на національному рівні. У висновках зазначено що всі розглянуті країни прагнуть забезпечити розвиток системи управління персоналом і тим самим підвищити ефективність державної служби, але кожна має власну специфіку. Саме через різноманітність правової та інституційної бази, яка відрізняється від країни до країни, управління персоналом в європейському контексті є набагато складнішим. Фахівцям з управління персоналом доводиться вирішувати більшу кількість проблем, щоб забезпечити успіх та конкурентоспроможність державної служби. The article attempts to clarify the role and influence of the personnel management process on the development of the civil service in the EU countries. The introductory part states that the introduction of modern foreign approaches to personnel management in the civil service system aims to meet the growing needs of society and state institutions for highly qualified experts. At the same time, this opens up new opportunities for professional self-realization of civil servants who play a leading role in implementing national reforms and ensuring the sustainable development of the country in the context of European integration. The main part is devoted to the need to form a European model of personnel management, which is based on the idea that cultural and legislative aspects differ from country to country and require the introduction of new approaches and understanding of human resources in Europe. Its own conceptual model of civil service personnel management in the European context is proposed, as based on fundamental principles. It is noted that the presented conceptual model of civil service personnel management is limited by a variety of legislative restrictions, characteristic of both the European Union and each country in the European region. The proposed model of personnel management is also limited by a high degree of state intervention in the regulation of human resource management strategies and policies at the national level. The conclusions indicate that all the countries considered strive to ensure the development of the personnel management system and thereby increase the efficiency of the civil service, but each has its own specifics. It is precisely because of the diversity of the legal and institutional framework, which differs from country to country, that personnel management in the European context is much more complex. Personnel management specialists have to solve a greater number of problems to ensure the success and competitiveness of the civil service. Description: Штирьов О. М. Роль процесу управління персоналом у розвитку державної служби країн ЄС / О. М. Штирьов, Я. Ф. Жовнірчик, Л. В. Антонова // Державне управління : удосконалення та розвиток. – 2025. – № 10. – Режим доступу : https://nayka.com.ua/index.php/dy/article/view/7757

2025-01-01T00:00:00Z Будзин, В. Р. Штирьов, О. М. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2970 2025-10-06T13:16:44Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Адміністративно-правові та інституційні аспекти контролю та нагляду в реалізації державної політики охорони здоров’я на сучасному етапі трансформацій Authors: Будзин, В. Р.; Штирьов, О. М. Abstract: Встановлено, що тривалість життя безпосередньо пов’язана з наданням якісної та своєчасної медичної допомоги населенню, безпекою медичних виробів, дотриманням норм, стандартів та правил лікування, медичних технологій, ліцензійних угод, дозвільної та заборонної діяльності в охороні здоров’я. Тому, діяльність підрозділів міністерства охорони здоров’я не можна недооцінювати з погляду значущості його контрольно-наглядової діяльності для суспільства загалом, зокрема та опосередковано для соціально-економічного розвитку країни. Як цільові показники нижчого рівня можна виділити поряд зі смертністю та захворюваністю населення також такі універсальні показники для контролю та нагляду в цілому, як зниження кількості випадків заподіяння шкоди громадянам, підвищення ступеня задоволеності громадян. Доведено, що показник витрат на здійснюваний контроль та нагляд системи охорони здоров’я є не лише непрямим показником ефективності діяльності, але й досі дискусійним щодо широкого поширення і через складність обліку та формалізації якісних характеристик результатів діяльності наглядових відомств, а також багатофакторності самого здоров’я як явища і внаслідок величезної диференціації транспортної доступності та умов регіонів, де здійснюється контрольно-наглядова діяльність. У зв’язку з цим результати порівнянь за показником витрат на контрольно-наглядову функцію можуть бути некоректними. Проаналізовано, що система суспільно значущих показників та методика їх застосування дозволяє оцінити як професіоналізм і ефективність та результативність як служби загалом, і її окремих структурних ланок і навіть окремих державних службовців, їх реальний внесок у здоров’я та якість життя населення. До переваг системи застосування суспільно значущих показників слід віднести, крім точної спрямованості досягнення цілей соціально-економічного розвитку країни, відносну простоту здійснення моніторингу запропонованих показників, оцінки динамічних характеристик та порівняльного аналізу і в регіональному розрізі, і міжнародному рівні. Обґрунтовано, що нормативно-правові акти, що регламентують особливості державного контролю у сфері охорони здоров’я можна класифікувати на статутні, програмно-цільові, програми державних гарантій, акти, класифіковані за територіальним ознакою, а також акти, що встановлюють специфічні форми проведення державного контролю у сфері охорони здоров’я. На сьогоднішній день еволюція нормотворчості щодо державного контролю у сфері охорони здоров’я здійснюється в контексті конкретизації положень національного законодавства. Description: Будзин В. Р. Адміністративно-правові та інституційні аспекти контролю та нагляду в реалізації державної політики охорони здоров’я на сучасному етапі трансформацій / В. Р. Будзин, О. М. Штирьов // Публічне управління і адміністрування в Україні : наук. журн. – 2023. – Вип. 38. – С. 40–43.

2023-01-01T00:00:00Z Жовнірчик, Я. Ф. Штирьов, О. М. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2969 2025-10-06T11:48:25Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Концепт «громадське здоров’я» через призму досягнення цілей сталого розвитку в галузі охорони здоров’я України Authors: Жовнірчик, Я. Ф.; Штирьов, О. М. Abstract: У статті розглянуто громадське здоров’я як концепт у контексті цілей сталого розвитку та з позиції наукових досліджень як дають різні трактування цьому визначенню. Зокрема, під ним розуміється наука та мистецтво попередження хвороб, продовження життя та з міцнення фізичного здоров’я, а також працездатності за допомогою суспільних зусиль , також це сфера знань та організована діяльність суб’єктів системи громадського здоров’я щодо зміцнення здоров’я, запобігання хворобам, покращення якості та збільшення трива лості життя тощо. Показано що система громадського здоров’я включає установи у сфері охорони громадського здоров’я на державному і місцевому рівнях, всіх постачальників медичних послуг, а також організації та установи у сфері громадської безпеки, соціальні служби і благодійні організації. Розкрито наукове розуміння громадського здоров’я через презентацію чотирьох рівнів громадського здоров’я, зокрема, це індивідуальне, групове, популяційне і громадське здоров’я та комплексу показників, що враховують низку важливих критеріїв, які характеризують громадське здоров’я: офіційна статистика, соціологічні дослідження, демографічні показники тощо. Наголошено на тому, що аналізуючи наукові погляди, рівні та показники громадського здоров’я, є потреба виокремити перелі к основних функцій у сфері громадського здоров’я, описуючи заходи стосовно забезпечення громадського здоров’я, які повинні здійснюватися на державному рівні. Показано, що дослідження громадського здоров’я характеризуються мульти - дисциплінарним підходом. Во ни спираються на низку дисциплін у своїй розробці та управлінні, особливо, у питаннях епідеміології та екології людини, фізичні та соціальні науки. Зазвичай це передбачає аналіз даних про сукупність вибірки у різних масштабах залежно від обсягу і мети досл ідження. Зроблено висновки про те, що під громадським здоров’ям – можемо розуміти медико - соціальний ресурс та потенціал суспільства, що забезпечує національну безпеку країни, стійкість розвитку суспільства в умовах масштаб - них геополітичних, техногенних і біологічних викликів та змін. Цей процес потребує ефективного систематичного наукового супроводу науковців, органів публічної влади, що розбудовують державну політику в сфері громадського здоров’я, яка б сприяла збору, аналізу та роз’яснення інформації для її подальшого використання на царині громадського здоров’я і охорони здоров’я, зокрема. The article examines public health as a concept from the standpoint of scientific research, as various interpretations of this definition give. In particular, it is understood as the science and art of disease prevention, prolonging life and strengthening physical health, as well as working capacity through social efforts, it is also a field of knowledge and organized activity of s ubjects of the public health system regarding health promotion and disease prevention , improving quality and increasing life expectancy, etc. It is shown that the public health system includes institutions in the field of public health protection at the state and local levels, all providers of medical services, as well as organizations and institutions in the field of public safety, social services and charitable organizations. The scientific understanding of public health is revealed through the presentat ion of four levels of public health, in particular, individual, group, population and public health and a set of indicators that take into account a number of important criteria characterizing public health: official statistics, sociological studies, demog raphic indicators etc. It is emphasized that analyzing scientific views, levels and indicators of public health, there is a need to single out a list of main functions in the field of public health that describe measures to ensure public health, which should be carried out at the state level. It is shown that public health research is characterized by a multidisciplinary approach. They draw on a range of disciplines in their development and management, particularly in epidemiology and human ecology, and the physical and social sciences. This usually involves analyzing data about the sample population at different scales depending on the scope and purpose of the study. Conclusions were made that under public health we can understand the medical and social res ource and potential of society, which ensures the national security of the country, the sustainability of the development of society in the conditions of large -scale geopolitical, man -made and biological challenges and changes. This process requires effect ive systematic scientific support of scientists, public authorities building public health policy, which would facilitate the collection, analysis and clarification of information for its further use in the field of public health and health care in particular. Description: Жовнірчик Я. Ф. Концепт «громадське здоров’я» через призму досягнення цілей сталого розвитку в галузі охорони здоров’я України / Я. Ф. Жовнірчик, О. М. Штирьов // Наукові перспективи. – 2024. – 11 (53). – С. 179–192. DOI: 10.52058/2708-7530-2024-11(53)-179-192

2024-01-01T00:00:00Z