https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1498 2026-04-13T12:03:42Z 2026-04-13T12:03:42Z Антонова, Л. В. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2561 2024-11-25T13:10:28Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Методи державного регулювання аграрного сектору України Authors: Антонова, Л. В. Abstract: Встановлено, що найбільш загальна класифікація методів державного регулювання передбачає їх розподіл на методи прямого впливу (переважно адміністративного характеру) і методи непрямого впливу (в основному економічні). Прямі методи грунтуються на припущенні, що сільськогосподарські організації приймають рішення не самостійно, а за вказівками держави. Використання методів прямого впливу націлено на здійснення контролю за дотриманням сільгосптоваровиробниками чинного законодавства, забезпечення раціонального використання земельних та інших природних ресурсів, підтримання якості сільськогосподарської сировини і продовольства тощо. Вони являють собою засоби безпосереднього владного впливу на поведінку суб'єктів аграрної галузі. До прямого державного регулювання відноситься надання субсидій на сільськогосподарське виробництво і формування матеріально-технічних ресурсів; субсидування банківської процентної ставки за кредитами, що надаються; субсидії на компенсацію певної частини витрат сільгосптоваровиробників на страхування врожаю сільськогосподарських культур (сільськогосподарське страхування за участю держави); субсидії на витрати капітального характеру, фінансові платежі за шкоду, яка обумовлена реорганізацією виробництва (виплати за скорочення посівних площ, вимушений забій худоби тощо). Методи непрямого впливу засновані, в основному, на економічних методах спонукання товаровиробників і спрямовані на створення умов, що впливають на мотивацію суб'єктів господарювання. Держава не впливає безпосередньо на прийняті суб'єктами економіки рішення, але створює умови для того, щоб економічні суб'єкти самостійно обирали такі управлінські та економічні рішення, які відповідали б цілям аграрної політики держави. Ці методи передбачають або формування додаткових доходів, або ймовірність додаткових витрат учасниками аграрних відносин. До методів непрямого впливу належать економічні методи, які мають опосередкований вплив. До непрямого державного регулювання відносять регулювання цін, регламентування квот і тарифів, встановлення експортних та імпортних податків на сільськогосподарську продукцію; компенсацію витрат за придбання основних засобів; розвиток ринкової інфраструктури, підтримку зберігання та перевезення сільгосппродукції; розвиток виробничої інфраструктури; рекультивація сільськогосподарських земель; пільгові режими оподаткування; закупівлі сільськогосподарської продукції та продовольства для потреб держави; захист економічних інтересів економічних суб'єктів — учасників ЗЕД тощо. It was established that the most general classification of methods of state regulation involves their division into methods of direct influence (mainly administrative in nature) and methods of indirect influence (mainly economic). Direct methods are based on the assumption that agricultural organizations do not make decisions independently, but on the instructions of the state. The use of direct influence methods is aimed at monitoring compliance by agricultural producers with current legislation, ensuring rational use of land and other natural resources, maintaining the quality of agricultural raw materials and food, etc. They represent means of direct power influence on the behavior of the subjects of the agrarian industry. Direct state regulation includes the provision of subsidies for agricultural production and the formation of material and technical resources; subsidizing the bank interest rate on loans provided; subsidies for compensation of a certain part of the costs of agricultural producers for crop insurance (agricultural insurance with the participation of the state); subsidies for capital expenses, financial payments for damage caused by the reorganization of production (payments for reduction of cultivated areas, forced slaughter of livestock, etc.). Methods of indirect influence are based mainly on economic methods of inducing producers and are aimed at creating conditions that influence the motivation of business entities. The state does not directly influence the decisions made by the subjects of the economy, but creates conditions for economic subjects to independently choose such managerial and economic decisions that would meet the goals of the state's agrarian policy. These methods provide either the formation of additional income, or the possibility of additional expenses by participants in agrarian relations. Methods of indirect influence include economic methods that have indirect influence. Indirect state regulation includes price regulation, regulation of quotas and tariffs, establishment of export and import taxes on agricultural products; reimbursement of expenses for the purchase of fixed assets; development of market infrastructure, support for storage and transportation of agricultural products; development of production infrastructure; reclamation of agricultural land; preferential taxation regimes; procurement of agricultural products and food for the needs of the state; protection of the economic interests of economic subjects — participants of the FEE, etc. Description: Антонова Л. В. Методи державного регулювання аграрного сектору України = Methods of state regulation of the agricultural sector of Ukraine / Л. В. Антонова, Н. В. Дацій, І. В. Драган // Інвестиції : практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2023. – № 23. – груд. – С. 108–112. – Бібліогр. 3 назви.

2023-01-01T00:00:00Z Штирьов, О. М. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2560 2024-11-25T10:17:42Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Корпоративна та соціальна відповідальність як управлінська концепція у працях зарубіжних дослідників Authors: Штирьов, О. М. Abstract: У статті зроблена спроба аналізу джерелознавчої бази іноземного походження у сфері корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Зазначено що Концепція КСВ сприймається переважно на рівні не наукових визначень, представлених міжнародними організаціями, бізнес- асоціаціями. В той же час як впровадження КСВ в практичну площину, так і її теоретичне осмислення неможливе без аналізу процесів становлення та розвитку самої концепції як такої. Аналізуючі різні підходи до трактування КСВ зроблено висновок що серед них найбільшого розповсюдження отримали наступні: власне сама "корпоративна соціальна відповідальність", "корпоративна соціальна сприйнятливість" і "корпоративна соціальна добросовісність", "корпоративна філантропія", "соціальні проблеми", "корпоративна соціальна діяльність" і "процес корпоративної соціальної політики" та багато інших. Автором наголошено, що сьогодні вже навіть завдання визначення базового поняття "корпоративна соціальна відповідальність" є нетривіальним не тому, що такого визначення не існує, а через те, що завдяки плідній праці науковців їх нині дуже багато. Констатовано що переважно під впливом критики, що мала на меті захист інтересів управлінської спільноти, подальший розвиток концепції КСВ був скерований шляхом з'ясування змісту управлінської природи соціальної відповідальності, а також уточнення та систематизації її змісту. Таким чином наведені вище трактування, відображаючи загальну логіку розвитку концепції КСВ, звичайно, не вичерпують всього різноманіття підходів до змісту корпоративної соціальної відповідальності, розглянутих у світовій управлінській літературі. Зроблено висновок про те що аналізу різних трактувань дослідниками поняття КСВ можемо зробити висновок що КСВ — це організаційна концепція, яка має однакові принципи як в державних, так і в приватних організаціях, під час її запровадження покращується якість управління, інтеграція соціальних вимог в управління міцнішають зв'язки із зацікавленими сторонами. The article attempts to analyze the source knowledge base of foreign origin in the field of corporate social responsibility (CSR). It is noted that the Concept of CSR is perceived mainly at the level of non-scientific definitions presented by international organizations and business associations. At the same time, both the implementation of CSR in the practical sphere and its theoretical understanding are impossible without an analysis of the processes of formation and development of the concept itself. Analyzing different approaches to the interpretation of CSR, it was concluded that among them the following were the most popular: "corporate social responsibility", "corporate social receptivity" and "corporate social conscientiousness", "corporate philanthropy", "social problems", "corporate social activity" " and "the process of corporate social policy" and many others. The author emphasized that today even the task of defining the basic concept of "corporate social responsibility" is non-trivial, not because such a definition does not exist, but because, thanks to the fruitful work of scientists, there are now a lot of them. It was established that mainly under the influence of criticism aimed at protecting the interests of the management community, the further development of the CSR concept was directed by clarifying the content of the managerial nature of social responsibility, as well as clarifying and systematizing its content. Thus, the above interpretations, reflecting the general logic of the development of the CSR concept, certainly do not exhaust the entire diversity of approaches to the content of corporate social responsibility, considered in the world management literature. It was concluded that from the analysis of different interpretations of the concept of CSR by researchers, we can conclude that CSR is an organizational concept that has the same principles in both public and private organizations, during its implementation the quality of management improves, the integration of social requirements into management strengthens relations with interested parties. Description: Штирьов О. М. Корпоративна та соціальна відповідальність як управлінська концепція у працях зарубіжних дослідників = Corporate and social perspectiveness as a management concept in foreign precedents / О. М. Штирьов // Інвестиції : практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2023. – № 19. – жовт. – С. 137–142. – Бібліогр. 12 назв.

2023-01-01T00:00:00Z Антонова, Л. В. Антонов, А. В. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2559 2024-11-25T10:01:00Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Теоретичні засади державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні в контексті забезпечення економічної безпеки держави Authors: Антонова, Л. В.; Антонов, А. В. Abstract: У статті окреслено теоретичні основи реалізації механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні та систематизовано погляди на сутнісне наповнення дефініції "зовнішньоекономічна діяльність". На основі проведеного аналізу висвітлено низку різних тлумачень, що дозволяє говорити про суперечливість поглядів на ЗЕД. У цілому таку діяльність можна описати як таку, що являє собою великий спектр взаємодії суб'єктів господарювання однієї країни із суб'єктами господарювання іншої країни під впливом норм чинного законодавства та пов'язана з експортом або імпортом послуг та товарів. Доведено, що ЗЕД є багатогранним явищем, де задіяно значну кількість різних суб'єктів економічних відносин у державі. При цьому перед державою постає завдання з регулювання значного сектора економічних відносин, що включає ЗЕД. Представлено концептуальні положення механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Визначено, що механізм державного регулювання ЗЕД включає багато елементів і ряд внутрішніх і зовнішніх факторів, котрі мають вагомий вплив та повинні враховуватись органами публічної влади під час вироблення зовнішньоекономічної політики країни. The article establishes the essence of the mechanism of state regulation of foreign economic activity, defines the theoretical foundations of the implementation of the mechanism and systematizes views on the regulation of foreign economic activity in Ukraine. Based on the conducted analysis, a number of different interpretations were highlighted, which allows us to talk about the contradiction of views on the foreign economic activity. In general, such activity can be described as a broad spectrum of interaction between economic entities of one country and economic entities of another country under the influence of the norms of the current legislation and related to the export or import of services and goods. Defined. that state regulation of foreign exchange uses different methods (economic, administrative, legal). The use of specific instruments should involve the analysis of their implementation mechanism and possible consequences for the global community as a whole, as well as the impact on the national economy separately. It has been established that the state regulation of foreign exchange provides for the implementation of various legislative, executive and control measures aimed at improving foreign exchange within the framework of the national economy. It also means creating favorable conditions and mechanisms for the effective development of interaction between business entities in different countries. It is stated that the mechanism of state regulation of foreign trade is a complex of economic forms, tools and methods used to stimulate, coordinate and regulate the activities of subjects in the field of foreign economic relations. The basis of such regulation is a set of methods that affect the system of foreign economic relations, including both economic and non-economic means of influence. It has been proven that foreign trade is a multifaceted phenomenon involving a significant number of different subjects of economic relations in the state. At the same time, the state faces the task of regulating a significant sector of economic relations, which includes foreign trade, and the mechanism of state regulation of foreign trade includes many elements and a number of internal and external factors that have a significant impact and must be taken into account by public authorities when developing the country's foreign economic policy. Description: Антонова Л. В. Теоретичні засади державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні в контексті забезпечення економічної безпеки держави = Theoretical principles of state regulation of foreign economic activities in Ukraine in the context of ensuring economic security of the state / Л. В. Антонова А. В. Антонов // Інвестиції : практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2023. – № 19. – жовт. – С. 130–136. – Бібліогр. 21 назвa.

2023-01-01T00:00:00Z Антонова, Л. В. Івашова, Л. М. Антонов, А. В. https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2558 2024-11-25T08:47:38Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Проблеми децентралізації та розвитку територіальних громад в Україні : соціальні аспекти Authors: Антонова, Л. В.; Івашова, Л. М.; Антонов, А. В. Abstract: Статтю присвячено визначенню соціального аспекту проблематики в розвитку територіальних громад в Україні. Визначено, що одним із ключових етапів у розумінні багатогранності проблеми забезпечення соціальної стабільності на рівні територіальних громад є аналіз крізь призму концепції сталого розвитку. Названа концепція, яка першочергово виникла як модель економічного зростання, з урахуванням природних ресурсів та екологічної безпеки, в подальшому перетворилася на комплексний підхід до безпечного та стабільного існування суспільства, охоплюючи різні аспекти, серед яких соціальні, економічні, екологічні. Зокрема, соціальний аспект зазначеної концепції сталого розвитку підкреслює важливість забезпечення стабільності соціальних та культурних підсистем, а також зниження кількості конфліктів між людьми. Пріоритетним завданням розвитку суспільства є збереження життя та здоров'я людей, а право на безпеку має бути одним з основних невідчужуваних прав. Встановлено, що забезпечення соціальної стабільності на рівні територіальних громад відбувається через реалізацію соціаль ної політики держави. Головним суб'єктом цієї політики є держава, котра встановлює її загальні цілі та пріоритети, завдання для їх реалізації, а також принципи впровадження. Таким чином, політика забезпечення соціальної стабільності на рівні територіальних громад є цілеспрямованою діяльністю держави в соціальній сфері, спрямованою на досягнення певних цілей. Доведено, що одним з головних принципів реалізації місцевого самоврядування повинен бути принцип врахування колективно-локальних інтересів у межах територіальних громад. Це має відповідати загальновизнаним світовим стандартам забезпечення місцевої демократії. Зроблено висновок про те, що основним рушієм для подальшого проведення реформи децентралізації та закріплення набутків по відношенню до стійкого соціально-економічного розвитку на рівні територіальних громад є стратегічно скерований процес з урахуванням актуальних потреб громади. The article is devoted to defining the social aspect of issues in the development of territorial communities in Ukraine. The article defines that one of the key stages in understanding the multifacetedness of the problem of ensuring social stability at the level of territorial communities is the analysis through the prism of the concept of sustainable development. The named concept, which first emerged as a model of economic growth, taking into account natural resources and environmental safety, later turned into a comprehensive approach to the safe and stable existence of society, covering various aspects, including social, economic, and environmental. In particular, the social aspect of the mentioned concept of sustainable development emphasizes the importance of ensuring the stability of social and cultural subsystems, as well as reducing the number of conflicts between people. The priority task of the development of society is the preservation of life and health of people, and the right to security should be one of the basic inalienable rights. It was established that ensuring social stability at the level of territorial communities occurs through the implementation of the social policy of the state. The main subject of this policy is the state, which establishes its general goals and priorities, tasks for their implementation, as well as implementation principles. Thus, the policy of ensuring social stability at the level of territorial communities is a targeted activity of the state in the social sphere, aimed at achieving certain goals. It has been proven that one of the main principles of implementing local self-government should be the principle of taking into account collective and local interests within territorial communities. This should meet the generally recognized international standards for ensuring local democracy. It was concluded that the main engine for the further implementation of the decentralization reform and consolidation of gains in relation to sustainable socio-economic development at the level of territorial communities is a strategically directed process taking into account the current needs of the community. Description: Антонова Л. В. Проблеми децентралізації та розвитку територіальних громад в Україні : соціальні аспекти = Problems of decentralization and development of territorial communities in Ukraine : social aspects / Л. В. Антонова, Л. М. Івашова, А. В. Антонов // Інвестиції : практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2023. – № 17. – верес. – С. 87–95. – Бібліогр. 22 назви.

2023-01-01T00:00:00Z